Смакота з історією у дві тисячі років: про традиційну болгарську страву з давньоримським корінням (відео)

Тож саме у цьому музеї, в якому Володимира гостинно зустріли подружжя Каролійських, він зміг наочно побачити увесь цей цікавий як для історика, так і для пересічного українця, процес. Науковцю навіть довірили самому спробувати місити тісто та відкрили таємницю надтонких коржів, якими хизуються місцеві господині.

Що й казати, баніца з домашнім сиром, яйцями та сметаною вийшла пречудова. А поки страва випікалася в печі, господар провів для свого гостя екскурсію та розповів історію свого роду і показав справжні раритети, які є окрасою його хати та являють собою не аби яку історичну цінність.

Скуштувавши баніцю, з Кулевчі Володимір поїхав у гості до відомого на Одещині та в Україні шеф-кухаря Андрія Величка. І поїхав не просто так, а з цікавим для професіонала завданням – відтворити рецепт з другого сторіччя до нашої ери. Так, той самий, який у своїх трудах з землеробства згадував сам Катон Старший.

Для майбутньої страви історик привіз своєму візаві справжню бессарабську бринзу та шпаргалку с рецептом «плакінти» від давньоримського науковця. А ще кинув виклик: страва, попри солону бринзу, має вийти солодка. Почувши те, що в рецепті вказаний мед, шеф-кухар пообіцяв завдання виконати. Але свіже лаврове листя, яке використовував кулінар, що жив в дещо іншому кліматичному поясі, запропонував замінити листям базиліку.

Тож щиро змастивши коржи тіста оливковою олією і медом, та переклавши їх сумішшю бринзи та несолоного сиру, чоловіки спекли досить незвичний, але від того не менш смачний та цікавий варіант чи то баніці, чи то міліни, чи то плацинди, чи то зелніка – кожен з нас називає цю страву так, як це заведено у місцевості, де він народився і виріс. І, доречи, зійшлися у думках в тому, що отримали смакоту, дуже схожу на пахлаву.

А як цю страву називаєте та готуєте ви?

Одеса : yug.today