Мріяв повернутися з Перемогою на рідне Придунав’я: згадки земляків про світлого чоловіка з Кілійщини, життя якого забрала війна


mrijav povernutisja z peremogoju na ridne pridunavja zgadki zemljakiv pro svitlogo cholovika z kilijshhini zhittja jakogo zabrala vijna 3c76ea1

Як вже повідомляла ІА  «Юг.Today». в суботу, 30 липня, в результаті артилерійського обстрілу в районі північно-західної околиці Авдіївки Покровського району Донецькій області загинув 37-річний житель Кілії, уродженець Мирного Вилківської громади Ізмаїльського району Геннадій Зенченко.

«Маючи в серці велике бажання повернути мир в Україну, на рідну придунайську землю, рядовий Геннадій добровільно пішов на фронт, де з честю і гідністю виконав свій громадянський та військовий обов’язок, до останнього захищав Батьківщину, суверенітет та незалежність України», – зазначили в Кілійському відділі Ізмаїльського РТЦК та СП.

Але ж життєва стежина кожного воїна, яку обриває війна, – яскрава зірка на небі, що ніколи не згасне, бо жива пам’ять. З теплом та любов’ю згадують воїна у його рідному селі Мирне. За словами директора місцевої школи Любові Масленікової, Геннадій Зенченко народився 22 березня 1985 року. В 2000 році закінчив дев’ять класів. Згодом хлопець здобув професію механізатора, працював трактористом в сільськогосподарському підприємстві Мирного. Потім пішов на службу до Збройних Сил України.

Геннадій встиг створити міцну родину, дуже дорожив дружиною Наталією, уродженкою Шевченкова Кілійської громади, та двома донечками – 14-річною Тетянкою та восьмирічною Улянкою.

Останні сім років чоловік проживав із сім’єю в Кілії, де працював на міському підприємстві з виготовлення та дизайну меблів.

Вчителі, які навчали Геннадія в школі Мирного, запам’ятали свого учня як спокійного, культурного та вихованого хлопця, який з повагою ставився до старших та приязно відносився до однолітків. Він завжди був позитивним у суплікуванні, відкликався на проблеми інших. Для друзів Геннадій був душею компанії, любив спорт, цікавився технікою, багато допомагав батькам, постійно підтримував маму.

Односельці, які знали Геннадія, зізналися старості Мирного Тетяні Домашовій, що він ще дуже полюбляв полювання на природі. Своїх земляків завжди зустрічав настільки тепло, наче найрідніших людей.

«Весь світ затьмарив біль, бо загинув найкращий друг дитинства! Грайливий, смішний і хоробрий хлопчик – душа нашої компанії …. Гєнка … Наш захисник … Як же ти себе не вберіг? Ти в Десні служив! Ти сила і міць … Але на жаль … Пішов ти ангелом на небо … Пробач нас і спочивай із миром …», – написала на своїй сторінці в Фейсбуці землячка бійця Ольга Бублик.

Колектив інформаційної агенції «Юг.Today» розділяє всім серцем біль непоправної втрати та підтримує у годину скорботи рідних та близьких.

Справжній герой, який віддав життя за Україну!

Вдячну пам’ять про Геннадія зберігатимуть усі, хто його знав, працював поруч із ним, товаришував та мріяв про щасливе майбутнє у вільній країні.

Світла та вічна пам’ять тобі, наш герою! Дякуємо за Україну!

Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ

Фото – зі сторінок в Фейсбуці Геннадія ЗЕНЧЕНКА та Ольги БУБЛИК

Одеса : yug.today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *