Пологи у бомбосховищі під музику “Стефанія”

Ганна Мостова, завідувачка акушерського відділення Дніпропетровської лікарні імені Мечникова, розповіла, як українським жінкам доводилося народжувати у бомбосховищі, а лікарям – приймати пологи під виття сирен.

Її зворушливу історію оприлюднив спільний проєкт Міністерства охорони здоров’я за підтримки ВООЗ та ЄС “Дякуємо серцем”.

24 лютого життя Ганни, як і кожного українця, перевернулося догори дриґом. Крім того, що Ганна – медик, вона ще і мама двох дітей.

“Медики були на межі, на нервах, бо не розуміли, що робити, як далі жити. Але за нами були люди. Я теж маю двох дітей і у мене була своя відповідальність. Якщо поїду, то що тут буде? Відправили дітей у безпечне місце, а самі з колективом залишились працювати. У нас – своя передова”, – розповідає жінка.Залишившись у Дніпрі, медики на чолі з Ганною почали приймати породіль з міст, які росіяни намагалися знищити з перших днів повномасштабної війни – Маріуполя, Волновахи, Бахмута і Харкова.

“Усі були на межі, як натягнуті струни. До нас в лікарню почали прибувати вагітні, які тікали від війни. Народжували у нашому бомбосховищі, під сиренами. Це не передати словами. Оці хвилини, коли ти оперуєш, вилучаєш дитинку, вона кричить, у твоїх руках пульсує пуповина. І який би ти не був загартований, неемоційний – це розриває серце на шмаття”, – згадує медикиня.Вагітні нервували і боялися так само, як і лікарі. Деякі з жінок тікали від війни уже вдруге за своє життя. Вперше – у 2014 році із Донецька у Харків, звідти у 2022 до Дніпра, а потім – за кордон, розповідає Мостова.

“Бігли до нас, шукали прихистку. Треба було все обережно робити, щоб жінка могла їхати далі за кордон. Не можна було припуститись помилок. Багато було пологів, та за жодні нам не соромно!” – зізнається Ганна.

Лікарям доводилося приймати пологи на цокольному поверсі, який переоблаштували під бомбосховище. Туди стягнули ліжка, операційні столи і лампи. Керівництво та волонтери забезпечили лікарів та вагітних необхідними медикаментами.Завідувачка акушерського відділення згадує: щойно завили перші сирени та почалися перші вибухи, всі спускалися донизу. Там лікарі не лише допомагали з’явитися на світ маленьким українцям, але й проводили операції.

“Це неможливо описати, тільки прожити. Це – внутрішньо натягнута струна, з якою живеш, і яка залишиться з тобою назавжди.

Це зараз я можу посміхатись, а тоді… Операції, кесареві розтини від восьмої ранку до заходу сонця. Пацієнти надходять і надходять. Емоційно важко”, – зізнається медикиня.

Продовжуючи тримати свій фронт, лікарі намагалися підтримувати й одне одного. Зокрема, завдяки пісням. Ганна згадує, що коли вночі починали волати сирени, медики вмикали “Стефанію” – пісню, з якою український гурт Kalush Orchestra переміг на цьогорічному “Євробаченні”.

“І цей момент, коли породілля на операційному столі, виють сирени, у панорамних вікнах майорить великий прапор України, у колонках – “Стефанія” і… кричить новонароджена дитина. Це неможливо передати словами, ці відчуття. Я зараз кажу – і плачу. Життя триває завдяки та всупереч усьому.

Ніхто це не сприймає як героїчний вчинок, це – наша повсякденна робота, кожен робить те, що може. Просто ми стоїмо на початку життя, і повинні зробити все заради нашого майбутнього, заради наших дітей, нашої неньки”, – наголошує Ганна Мостова.