Полунична столиця півдня Одещини на межі водної кризи та без транспортного сполучення: місцеві у відчаї

«Сумно, що живемо біля Дунаю, а в нас немає змоги навіть помитися, бо місцева річка майже пересохла. Зрозумілим є і те, що рівень води в Дунаї є дуже низьким, але це не є проблемою, яку не можна розв’язати. Мешканці села вже неодноразово самоорганізувались, аби попередити водну кризу, але наразі все безуспішно. Без допомоги місцевої влади на сьогоднішній день вирішити зазначене питання неможливо», – розповідають жителі села.

Другою болючою проблемою села є труднощі з налагодження транспортного сполучення Лісків з містом Кілія.

Місцеві жаліються, що внаслідок бездоріжжя діставатися Кілії їм доводиться приватним транспортом. Задля вирішення нагальних потреб мешканці села вимушені винаймати авто за 800-900 гривень. А це чималі кошти, враховуючи воєнний стан в Україні та суцільне безробіття.

Зі слів мешканців Лісків, із села неможливо ані виїхати, ані заїхати в нього, тому, відповідно, жодного автобусного рейсу до Кілії немає.

«З того часу, як почалася війна, до нас автобус, що виходить з автостанції міста Вилкове, не заїжджає. У березні існували проблеми з пальним. Начебто всі терпляче розуміли цю надважку обставину. Але зараз ситуація стабілізувалася, однак нічого не змінюється – рейсу як не було, так і немає», – жаліються сельчани.

Мешканці Лісків додають, що отримати елементарний перелік послуг медичної допомоги (полікувати зуби дітям, пройти медогляд, звернутися до лікаря вузького профілю) можна тільки в адміністративному центрі громади. Але до Кілії, як зазначалося вище, доїхати надто складно та необхідні чималі кошти.

Жителі села сподіваються на те, що їх почує керівництво Кілійської громади, і ці критичні питання будуть вирішені якнайскоріше.   

Підготувала Ірина ГРАДИНАР

Одеса : yug.today