В Ізмаїлі під прикриттям «міжнародної організації» працює «чорна» зооволонтерка (шокуючі фото)

Мабуть немає жодного мешканця Ізмаїла, який би хоч раз не бачив біля місцевого ринку жінок, що роздають у добрі руки цуценят та кошенят. Але все ж місто досить велике, тому навряд чи всі ізмаїльці особисто знайомі з кожною з тих, хто частину особистого часу присвячує допомозі братам нашим меншим. Тож і про те, як та за які гроші працюють волонтерки, знають небагато людей. А про те, що вони належать до різних волонтерських організацій, а дехто взагалі працює окремо, знають ще менше.

Тож для початку невеличке роз’яснення. З волонтерів, що опікуються долею бездомних, підкреслюємо, саме бездомних тварин, ізмаїльці частіше за все бачать представниць організацій «Чотирі лапки» та «Котопес». Перші вже кілька років поспіль виносять клітки з тваринами до аптеки біля «Копійки» по вулиці Пушкіна, другі роздають пухнасту малечу з манежу на площі на розі Пушкіна та Комерційної одразу за останнім бутиком. Також чотирилапих, для яких шукають добрі руки, постійно можна побачити майже навпроти двох входів в ринок, що розташовані на тій же самій вулиці. Тут теж сидять жінки, яких працівники навколишніх магазинів знають вже багато років – волонтерки з громадської організації «Міка» (на розі Пушкіна та Авраамовської біля «М’ясної лавки») та вищезгаданого «Котопса» (на розі Пушкіна та Чкалова навпроти магазину «Айсберг»).

Ми не просто так підкреслили, що ізмаїльські волонтери займаються виключно бездомними тваринами. Маленьких пухнастиків, яких ми бачимо в їхніх манежах та клітках викупаними, розчесаними та перев’язаними бантиками, жінки підбирають на вулицях зовсім в іншому стані. Викинуті з домівок або навіть народжені десь під парканом, вони мають зовсім не такий презентабельний вигляд. Тож перш ніж потрапити на «оглядини», малеча спочатку попадає на огляд до лікаря. Лишаї, кліщі, глисти – це тільки невеликий перелік захворювань, від яких доводиться лікувати цих «бідось». Ну і, зрозуміло, відгодовувати. Тому, зауважте, хвору тваринку, розповідаючи, що «тут в неї скоро заросте», волонтери вам не дадуть.

І ось тут ми підходимо мабуть до найголовнішого: а за чий кошт тварин лікують та годують? По-перше, за власний. Але, й це не секрет, жоден з ізмаїльських волонтерів не є мільйонером. Тому жінки звертаються до різних благодійних організацій, як українських, так і міжнародних за допомогою. А ще допомагають звичайні небайдужі ізмаїльці, хто грошима, хто продуктами – обрізками м’яса, крупами, молочкою.

Ще раз зауважимо, що уся ця допомога призначена тільки для підібраних на вулицях бездомних тварин. Тож людям, які вчасно не замислилися над тим, щоб простерилізувати власну кішку чи собаку, а потім просто приходять «на манеж» і просять роздати приплід «в добрі» руки, жінки відмовляють. Це правило є обов’язковим для усіх волонтерів.

Саме через це кілька місяців тому волонтери «Чотирьох лапок» були дуже здивовані, коли дізналися, що вони, нібито, за оплату в сто гривень «з хвоста» забирають домашніх кошенят для роздачі. Про це, як водиться, дізналися від знайомої, яку інша знайома попросила домовитись, користуючись дружніми стосунками. Жінка стверджувала, що знає, що «так роблять». І роблять саме дівчата, які стоять біля аптеки. Не заглиблюючись в подробиці, скажемо, що це виявилось правдою – таки факти дійсно були. Але не найстрашнішою правдою в цій історії.

Пам’ятаєте, на самому початку ми писали, що волонтери «Чотирьох лапок» виносять своїх підопічних на місце роздачі в клітках? І вже кілька років роблять це на одному й тому ж місці? Так ось, інколи у дівчат з’являються нові помічники. Ці люди також періодично, окрім всього іншого, допомагають роздавати хвостатих безхатченків. Буває й таке, що помічниці залишаються «на точці» самі. За деякий час навіть ті, хто часто проходить повз, звикають до нових обличь. А ті, кому не до цього, і взагалі не помічають змін. Тож всіх, хто стоїть в цьому місці, сприймають як членів однієї команди.

Минулого року так до волонтерів доєдналася жінка, яка виказала бажання і роздавати тварин, і опікуватися ними у власному приватному будинку. Дівчата новій помічниці зраділи – нікому не потрібних чотирилапих завжди багато, зайві руки не завадять.

До того ж нова знайома розповіла, що є власницею благодійного фонду і, навіть, показала документи. А ще додала волонтерів «Чотирьох лапок» та інших міських організацій, які займаються захистом тварин, до створеного нею чата, в якому публікувала інформацію про підготовку відкриття притулку для тварин в одному з сіл біля Ізмаїла.

Що завадило відкрити притулок, жінка потім пояснити не могла. Посилалася на заздрісників, які писали про неї «гидоту» в соціальних мережах. Негативні коментарі до її постів тоді дійсно мали місце. Проте їхній зміст – тема окремої розмови. Зауважимо тільки, що мова йшла про інші проекти, які нова знайома волонтерок нібито розпочинала під виглядом роботи того ж благодійного фонду.

Навесні цього року жінка знов почала виносити кошенят на те саме місце, де зазвичай сидять волонтери «Чотирьох лапок». Але тепер перехожим вона почала розповідати, що працює від «міжнародної організації при ООН». І всі волонтери в місті знаходяться в її підпорядкуванні. І сама вона ось-ось запустить масштабну програму стерилізації. А котів їй, нібито, привозять з «гарячих точок», наприклад, з Бучі. Як доказ «благодійниця» показувала людям «опіки» на тілі тваринок. Але насправді, кажуть волонтери, кішки були хворі на лишай.

Нагадаємо, що трагічні події в Бучі мали місце в лютому та навесні. Та, чомусь, «обпечених» тварин жінці «привозять» і по сьогодні.

Проте, люди, які чують її розповіді, помічають, що «волонтерка» настільки вміє переконувати інших, що інколи їй вірять навіть ті, хто добре розуміється на захворюваннях тварин та взагалі не один рік пов’язаний з волонтерством. Навіть працівниці ЖКГ розповідали дівчатам, що в «жінки з манежем» є дозвіл стояти на цьому самому місці, бо вона зараз оформлює це офіційно.

Та найстрашніше те, що «благодійниці» залюбки вірять батьки, які дозволяють садити своїх маленьких діток до кошенят у манеж «кольорів ООН». Адже ризик підчепити хворобу в таких умовах для малюків у такому імпровізованому контактному зоопарку дуже великий. Та й для самих пухнастих це зайвий стрес.

Але ж звідки береться така кількість кошенят? Можна було б припустити, що насправді жінка забирає їх з вулиць міста, а про «гарячі точки» розповідає, щоб викликати більше жалю до тварин. Можна було б, якби її не спіймали на тому, що вона просто бере їх «гуртом» у власників, які намагаються якось прилаштувати приплід від своїх домашніх кішок.

Проте, якщо поруч стоять інші волонтери, «благодійниця з ООН» каже, що ніяких грошей не потрібно, але треба принести довідку про те що кошенята здорові з однієї з ветеринарних клінік міста. Тож господарі, які дійсно бажають зробити якнайкраще, так і вчиняють. Але в клініці їм відповідають, що таких довідок не дають, тим паче, як їм обіцяли безкоштовно. А потім ще й телефонують волонтерам та питають, що це, власне, було.

Та коли жінка «на точці» одна, а приходить вона раніше, то за те, щоб «прилаштувати» котика, вона бере в господаря 100 гривень. Саме такий випадок бачила «знайома знайомої» і тому вирішила звернутися по допомогу до волонтерів «Чотирьох лапок». Як ми вже писали, «знайома» отримала відмову, пояснення та вибачення, а самі волонтери почали власне розслідування. Тоді й виявилось, що за гроші тварин жінці приносять регулярно.

Кошенята в манежі у «волонтерки» постійно «оновлюються». Але дівчата бачать, що роздавати вона їх не встигає. Та розуміють, що навряд чи біля її двору стоїть черга за хвостатими безхатченками. На питання, куди діваються нероздані тварини, жінка відповідає, що передає їх до Румунії через ту саму «організацію при ООН», назву якої вона не озвучує.

Наскільки це правда, невідомо. А ось гуманітарний корм на початку війни, коли благодійні організації з Румунії давали його майже «на слово», «волонтерка» справді отримувала. Підозрюють, що для цього вона показувала представникам фондів чужі фото та відео. А коли в неї запросили більш переконливі підтвердження, жінка розповіла, що поки вона була в Києві, її кішок вдома хтось потравив. І навіть написала до поліції заяву про нібито «вбивство «двадцяти тварин». Та на місці події поліцейські знайшли лише одного мертвого котика, який, як показав розтин, з’їв щось, що забило його кишківник.

Тож куди насправді потрапляють нероздані кішки, не знає ніхто. До речі, кому вона віддала тих тварин, що залишалися в неї ще з минулого року, жінка теж не розповідає. Але, знову ж таки від містян волонтери дізналися, що їхня «помічниця-начальниця» часто просто викидає кошенят в парку поблизу свого будинку.

Днями в «манеж від ООН» потрапили 5 дуже маленьких кошенят. Судячи з вигляду, вони хворі та ще не вміють самі їсти. Але у коробці для них насипано сухий корм, мабуть той самий, з Румунії.

Цим чотирилапим потрібне лікування та спеціальна суміш. Але «волонтерка», яка до речі, крім плати за «прилаштування», збирає гроші від небайдужих містян, на це не витрачається. Тому якою буде їхня доля, здогадатися неважко – вже зараз зрозуміло, що це чергові «кандидати» на «поїздку до Румунії». На жаль.

Матеріал для цієї статті наданий волонтерами міста Ізмаїл.

Ганна КОСТЄВА

Одеса : yug.today