Штучне наповнення озера Ялпуг: наскільки це доцільно та ефективно?

Зокрема робоча група розглянула можливість розконсервації насосної станції «Репіда» та її використання для наповнення озера Ялпуг дунайською водою. Також обговорювалися різні технічні варіанти наповнення інших водосховищ. Родіон Абашев підкреслив, що питання ремонту та відновлення насосних станцій, розчищення каналів між Дунаєм та озерами, дотримання термінів виконання поставлених завдань перебувають на постійному контролі Одеської обласної та Ізмаїльської районної військових адміністрацій.

Перспектива наповнення Ялпуга за допомогою насосної станції «Репіда» відразу викликала сумніви. Чому? Нагадаємо, що у червні ц.р. цю тему спеціально для нашого видання прокоментував начальник Болградського МУВГ Михайло Балєв.

«На сьогодні просто неможливо штучно наповнити Ялпуг з Дунаю. Наскільки я пам’ятаю, років 15-20 тому була спроба встановити на озері насосний агрегат і закачувати воду. Але потім від цього задуму довелося відмовитися. Треба враховувати, що штучно наповнити озеро площею 150 квадратних кілометрів (разом з озером Кугурлуй – понад 230 км² – прим. авт.) – це дуже важке, дороге і, отже, економічно недоцільне завдання. Воду можна качати лише електричними насосами, а зараз вартість однієї кіловат-години електроенергії для підприємств – 5 гривень. Ви уявляєте собі, скільки грошей потрібно витратити, щоб хоч трохи «підняти» озеро? Тим більше, що на балансі нашого управління немає відповідних насосних станцій», – сказав Михайло Балєв у бесіді з автором цих рядків.

Що ж змінилося за минулий час? Чи з’явилася технічна можливість штучного наповнення Ялпуга? І якщо так, наскільки ефективним та витратним може бути цей захід? За коментарем ми звернулися до начальника Ізмаїльського управління водного господарства Опанаса Жечкова.

«Можу сказати одразу: це не буде ефективно. Чесно кажучи, я не розумію, навіщо ухвалено таке рішення, – розповідає Опанас Іванович. – Насосна станція «Репіда» не просто законсервована – там нічого немає, її обладнання знаходиться у селі Броска. Справді, зараз вирішено розконсервувати цю насосну станцію, але треба розуміти, що це процес не одного дня. І навіть не одного місяця. Крім того, фахівці підрахували, скільки потрібно грошей, щоб підняти рівень води в озері Ялпуг хоча б на 70 сантиметрів по відношенню до сьогоднішнього рівня. Так от, потрібно 66 мільйонів гривень на електроенергію. Будуть ці гроші чи ні, я гадки не маю. Зазвичай кошти виділяють через Державне агентство водних ресурсів України. Але є інші джерела фінансування. Наприклад, у ситуації з наповненням озера Катлабуг 3,2 млн грн виділив держбюджет та 8 млн грн – обласний бюджет. Тобто загалом – понад 11 млн гривень. І в даному випадку використання цих коштів виявилося дуже ефективним. Ми почали наповнювати Катлабуг з позначки 0,84 метра, а сьогодні рівень озера – 1,8 метра. Це при тому, що з Катлабуга останнім часом забрали багато води. Плюс випаровування. Якби не штучне наповнення озера, воно пересохло б.

Однак Ялпуг-Кугурлуй – зовсім інша річ. Це водоймище займає 27 тисяч гектарів. Тобто у кожному сантиметрі рівня озера – майже 3 мільйони кубометрів води. А насосна станція «Репіда» здатна закачати 950 тисяч кубометрів на добу. Ми вперше запустили цю насосну у 2007 році. Вона відпрацювала 11 днів та помітного ефекту не дала. Потім у нас закінчилися гроші на електроенергію. І з того часу, протягом 15 років, насосна станція «Репіда» не працювала. Звичайно, її можна відновити, але для цього потрібно близько 4 мільйонів гривень. Знову ж таки, у нас поки немає таких грошей».

Оцінюючи стан Придунайських озер на сьогодні, Опанас Жечков заявив, що рівень води ще не досяг критичних показників. За словами нашого співрозмовника, на озерах Ялпуг та Кугурлуй «мертвий» рівень – 1,30 метра, а зараз – 1,53 метра (дані щодо озера Кагул начальник Ізмаїльського водгоспу назвати не зміг). Опанас Іванович додав, що водопостачання міста Болград, яке повністю залежить від подачі води з Ялпугу, в даний час здійснюється нормально, причому необхідний «запас» рівня водосховища становить 30 сантиметрів.

Низку питань щодо штучного наповнення озера Ялпуг ми також поставили голові Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіону Абашеву. Кореспондента інформагенції «Юг.Today» в першу чергу цікавила організаційна, технічна та фінансова готовність структур водного господарства та місцевих органів влади до вирішення проблеми. У ході бесіди Родіон Анатолійович висловив оптимістичніший погляд на ситуацію і підкреслив, що РВА рішуче налаштована на виконання завдань, поставлених обласним керівництвом.

«На даний момент визначено порядок реалізації запланованих заходів, включаючи вирішення фінансових та організаційних питань. Роботи на деяких об’єктах уже розпочалися. Не знаю, у чому там сумнівається Ізмаїльське управління водного господарства. Їхнє завдання – виконувати намічені роботи, а не сумніватися. Завдання районної адміністрації – забезпечити фінансування. Я впевнений, що всі заходи, необхідні для наповнення озер до паводку на річці Дунай, будуть виконані. А якщо фахівці сумніваються в кінцевому результаті, то з таким настроєм, як то кажуть, «слона не продаси», – коментує Родіон Абашев. – Насправді все реально, все вийде. Зрозуміло, на все потрібен час – заплановані роботи розраховані на кілька місяців.

Насамперед виконуватимуться порівняно маловитратні заходи. Йдеться про розчищення каналів, які при підвищенні рівня води в Дунаї дозволяють наповнювати озера природним чином. Цю роботу ми розпочали практично одночасно від Рені до Кілії. Друге важливе завдання – відновлення насосної станції “Репіда”. Як було вже зазначено, вона необхідна для примусового наповнення озера Ялпуг. Можливо, на все це знадобиться три-чотири місяці. У крайньому випадку заходи мають бути виконані до весни, тобто до очікуваної повені. Паралельно відбуватиметься заміна силового обладнання, яке безпосередньо забезпечує процес наповнення водосховищ дунайською водою. Воно вже старе, ще радянського виробництва, та його ККД – дуже низький. Як показала нещодавня практика наповнення озер Катлабуг та Китай, це обладнання дає ефект, але споживає величезний обсяг електроенергії».

Як зазначив керівник Ізмаїльської РВА, фінансування вищезгаданих заходів буде виділятися поступово, у міру виконання тих чи інших робіт. Кошти розраховані на період до кінця поточного року, а у разі потреби надійдуть і на початку 2023 року. За словами Родіона Анатолійовича, основним джерелом фінансування є екологічний фонд, і сьогодні він поповнюється непогано. Цих грошей має вистачити. Якщо їх не вистачить, можна буде залучити кошти з екологічного фонду наступного року.

«Як би там не було, навіть за недостатнього підвищення рівня Дунаю, озера будуть заповнені та врятовані. Наше завдання – підготуватися до різних сценаріїв розвитку подій, у тому числі несприятливих. На мій погляд, ці плани є цілком реалістичними», – резюмував Родіон Абашев.

Андрій ПОТИЛІКО

НА ФОТО: Виїзна нарада робочої групи зі штучного наповнення Придунайських озер. Джерело світлин – сторінка Родіона Абашева у Facebook

Одеса : yug.today