Чи виправдана повітряна тривога, «якщо небезпека дуже далеко»: думка спеціаліста підрозділу ДСНС у Рені

Насправді це не так. У серпні ц.р. школи Ренійської громади дійсно провели опитування серед батьків щодо вибору форми навчального процесу, але результат цього опитування виявився зовсім не таким, як подають незадоволені «активісти» соцмереж. За інформацією начальника Ренійського міського відділу освіти Лілії Бондаренко, 66% опитаних батьків виявили бажання, щоб їхні діти ходили до школи. Лише 18% висловилися за онлайн-навчання, а решта обрали змішану форму навчального процесу. Крім того, на той момент 247 ренійських школярів разом із батьками перебували за кордоном, і в цьому випадку можливий лише один варіант навчання – дистанційні заняття.

Але повернемося до нашої теми. Слід додати, що деякі батьки учнів висловили невдоволення не лише регулярним перебуванням дітей в укриттях, а й практикою оголошення повітряної тривоги у Ренійській громаді. Мама одного зі школярів у бесіді з автором цих рядків поставила запитання: навіщо взагалі оголошувати повітряну тривогу у тих населених пунктах, що знаходяться далеко від джерела реальної небезпеки? Моя співрозмовниця керується такою логікою. Припустимо, система ППО виявила ворожу ракету (безпілотник, бомбардувальник тощо), що летить у бік Одеси. Від Одеси до Рені – 300 км. Отже, ця ракета безпосередньо не загрожує території Ренійської громади. Якщо ж ракета фіксується над північними районами Одеської області, то джерело загрози ще далі – на відстані понад 500 кілометрів від Ренійської громади. У цьому випадку, мовляв, місцевому населенню нічого не загрожує. Навіщо ж тоді оголошується повітряна тривога по всій Одещині, включаючи віддалені громади? Навіщо ренійські діти змушені постійно спускатись в укриття, якщо ворог обстрілює військові чи інфраструктурні об’єкти у далекій Одесі?

Питання видалося нам актуальним і досить логічним, тому кореспондент ІА «Юг.Тoday» звернувся за відповідним коментарем до начальника Ренійської 31-ї державної пожежно-рятувальної частини (ДПРЧ) Валентина Салі. Ми виходили з того, що саме органи Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в першу чергу відповідають за цивільний захист населення та зобов’язані інформувати громадян про всі загрози в умовах воєнного стану.

«Передусім хочу сказати, що оголошення повітряної тривоги не є компетенцією ДСНС. Рішення про те, коли та за яких обставин оголошується та скасовується повітряна тривога у тому чи іншому регіоні України, приймається на рівні військового командування. Механізм ухвалення таких рішень мені невідомий. Проте треба враховувати одне: коли летить бойова ракета, вона має певний напрямок і задану ціль. Але ніхто не знає заздалегідь, який це напрямок, яка ціль і де саме впаде ракета. Можливо, якоюсь інформацією про це володіє розвідка ЗСУ, але, звісно, така інформація призначена лише для вузького кола людей. І навіть якщо система ППО зафіксувала ракету, яка летить, припустимо, у бік Одеси, це не означає, що ціль ракети обов’язково знаходиться в Одесі. Ракета може змінювати траєкторію по ходу руху. Вона спочатку може летіти в одному напрямку, а за хвилину змінити курс і полетіти у бік Рені. Я вже не говорю про те, що дальність польоту ракет – сотні і навіть тисячі кілометрів.

Тобто немає значення, наскільки далеко від нас знаходиться ракета в момент її виявлення. Значення має напрямок її польоту. Ось чому повітряна тривога оголошується по всій області. Неможливо оголошувати тривогу окремо для Рені, Ізмаїла чи Одеси, оскільки неможливо на сто відсотків визначити напрямок руху і ціль ракети чи іншого бойового повітряного об’єкта… Я можу зрозуміти батьків школярів, які незадоволені тим, що їхнім дітям доводиться годинами сидіти в укриттях. Водночас необхідно розуміти, що така практика покликана зберегти здоров’я і життя наших громадян, і в першу чергу – дітей», – зазначив Валентин Салі.

Нагадаємо, що нещодавно в Ренійській громаді почала діяти система централізованого оповіщення населення про повітряну тривогу та надзвичайні ситуації. На це із резервного фонду місцевого бюджету було виділено 480 тисяч гривень. Напередодні 2022-2023 навчального року на підготовку та обладнання укриттів закладів освіти з бюджету громади було витрачено 864 тисячі гривень.

Андрій ПОТИЛІКО

Фото ілюстративне

Одеса : yug.today