Бувальщина   про Руслана, Олену and «bank company»

  У нашому житті нині, як у казці – чим далі, тим страшніше.  Поки увесь український народ напружує усі свої сили, об’єднуючись у боротьбі з рашистами, у маленькому Парижі пристрасті розгораються. Свої ж, не окупанти,  розгорнули «бурну діяльність»  у високих ешелонах обласної влади. І роблять це, на диво, майстерно.  Але ж нині не до казок. То розкажу бувальщину. Нашу, буковинську. Був такий вислів: «Війна все спише». Вислів цей з далекого радянського минулого, де не було відео, аудіо…,соціальних мереж та громадських діячів, які все фіксують і запам’ятовують,   потім оприлюднюють. Якби про це подумали попередні керманичі області, то не наробили б того, чого наробили. Тому їх і «пішли». А інших «прийшли». На самій горі думали –гадали   кого ж поставити за головного у нашому краю? Щоб не крав і вказівки виконував? Вирішили – нехай буде Син Василя, з управи банківської ощадної. Хлопець з досвідом Руслан, славився серед своїх же  скупістю і жадністю. А ще – слухняністю. Нічого сам не вирішував, а отож і ні за що не відповідав. А щоб справився із дорученими завданнями йому підкріплення дали  з того ж роду-племені. І понеслося… з поміж людей заговорили : «банківські до влади прийшли, буде порядок і дисципліна. А ще – показники, показники, показники».Замалим пів року буде, а вони  все «йдуть і йдуть», «валом валять». Один одного тягнуть. Тут першою – Оленка, а біля керма -Юрко, його праворученком -Матюша і «юріком» – Сашко.Є призначення у  всіх відділах і управліннях: аграрником –Іннуся, культурною пані – Олена (Снігурочка), «завсідниця»  судів і корупційних схем  Наталочка – за здоров’я усіх дбає, у цифруванні Юрко –«міцний горішок». Днями ж поповнення нове –життя нам забезпечить Таня. Тут  я поставлю три крапки. Бо ж певна – це ще не кінець.

Для них (банківських), створюють нові структурні підрозділи, ліквідовуючи «старі» відділи. Впродовж трьох останніх місяців уже щонайменше 4 (чотири) рази вносили зміни у структуру виконавчого органу. (Документи, як розумієте, є). Звільняють без жалю працівників, які не тільки вміють, знають, але й хочуть працювати на благо держави.  З гідністю й пошаною ставляться до державної служби. Створюючи нестерпні для ефективної роботи висококваліфікованих фахівців умови.  Але ж хіба це важливо? Хіба люди, в очах яких тільки цифри, показники та власні інтереси,  можуть поважати професійну фаховість та відповідальність державного службовця із 20-літнім стажем роботи на одному місці? Бо за словами  Оленки, якщо людина не зробила за цей час кар’єрного росту, то хай сидить і не б….уль…є на свої 6-ть тисяч зарплатні. І те, що для когось кар’єра – то не мета, цій пані не зрозуміти. Ну ж бо кар’єрний ріст – то ріст зарплати і необов’язковість дбати про підлеглих. Як, до прикладу,  за роботу в  лютому 2023 року Оленка й Сашко (верхівка) себе преміювали на 100 % від посадового окладу, ну а Андрійкові зайшлося – 60. (Розпорядження №126-р, від 24 лютого 2023 р.). Подейкують, що не менше грошенят підкинули  і тим, хто вийшов з їхньої спільної  кухні. А чого вартує оплата інтенсивності: 800% –  собі рідним? Однобанківцям – від 250% і вище. Це вже  за межею реальності.  Довкола панує недовіра і «гонитва за відьмами». «Сиди і не патякай» – так розуміють зневажливе до себе ставлення практично усі, хто не «поряд».

      Тепер про показники. Ау, показники, ви де? А ніде. Бо ж, переглядаючи соц-мережі,  що ми бачимо?: « Р…н З….к передав  продуктові набори, які сформували благодійники (!!!!)»  А сам ви, пане,  до чого тут? Або: «Пані А…а А…. к відвідала будинок з ВПО». Ну і відвідала, ну і сфоткалася, і що далі? Чого їхала взагалі-то? Ну і все в  тому ж стилі. Як, до речі, і все що вони роблять.  Це тільки самопіар і набивання коштами власних кишень. ККД (коефіцієнт корисної дії) цих працівників = 0.   Такими темпами з такими підходами ми панове далеко не дійдемо. Тому запитую для чого ми шум  підіймали? Для таких от змін? Соромно. Чергові граблі…

  З повагою МаруськаЧурайко