Керівництво громади Білгород-Дністровського району прикривається Українським інститутом національної пам’яті, аби не перейменовувати вулиці

Вчора, 23 травня, керівництво Саратської громади Білгород-Дністровського району надало дуже цікаву відповідь на намагання ініціативної групи з села Зоря повернути йому історичну назву “Камчик”, дерусифікувати вулиці Першотравневу, Садову та 28 Червня, демонтувати в населеному пункті пам’ятник невідомому радянському солдатові тощо.

Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».

У своїй офіційній відповіді очільниця Саратської селищної ради апелювала своєю нібито поетапною “кропіткою” роботою протягом декількох років, коли начебто виконувалися всі вимоги законодавства з декомунізації та дотримання норм українського правопису. Більш того, управлінці вдалися до закидань у бік активістів в їхньому “безграмотному” оформленні звернень до представників місцевого самоврядування. У своїй відповіді селищна рада також посилається на відповідь Українського інституту національної пам’яті, причому не оприлюднює цей документ. Також керівництво громади “прикривається” опитуванням мешканців двох вулиць села Зоря, де ніби більшість людей висловилася за збереження старої назви, знову ж таки не надаючи документально підтвердженої довідки про результати громадського обговорення.

Так, голова ТГ Вікторія Райчева зазначає, що починаючи з квітня 2022 року громадянка Галина Скоморохова неодноразово зверталася до Саратської селищної ради щодо зміни назв вулиць у селі Зоря, до офісу Президента України – щодо перейменування населеного пункту, демонтажу пам’ятника невідомому радянському солдату, зняття адресних табличок на будинках на російській мові тощо. Очільниця громади запевняє, що звернення надходили до селищної ради “у вигляді комп’ютерної роздруківки та без підпису авторки з різними адресами у селі Зоря для надання відповіді“. Відповіді, за словами Вікторії Дмитрівни, на її звернення надавалися у визначені законодавством терміни, а також, неодноразово заявниці рекомендувалося звернутися з підписаними зверненнями безпосередньо до Саратської селищної ради.

Далі перераховується “безперервна” діяльність селищної ради у напрямку декомунізації. Виявляється, що ще в далекому 2009 році Зорянська сільрада вже перейменовувала вулиці (а по факту просто переклала на українську мову): вулиця Садовая стала Садова, вулиця 28 Июня – 28 Червня, Пермомайская — відповідно Першотравнева.

Відносно вулиці Першотравневої селищна рада наводить такі аргументи:

“Статтею 73 Кодексу законів про працю України до святкових днів віднесено 1 травня – День праці, відповідно назва вулиці «Першотравнева» (Первомайская) походить від святкової дати 1 травня – Дня праці.

Верховною Радою України у 2017 році були внесені зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці». Також в Україні є населені пункти, які мають назву Первомайськ (наприклад смт. Первомайськ та місто Первомайськ Миколаївської області) і відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» органи місцевого самоврядування залишили назви зазначених населених пунктів без змін. Таким чином, назва вулиці Першотравнева у селі Зоря не відноситься до символіки комуністичного тоталітарного режиму, як це стверджує громадянка Скоморохова”.

Далі ми з цікавістю дізнаємося, що Саратська селищна рада зверталася до Українського інституту національної пам’яті з питанням, чи підпадає назва вулиці 28 червня під перейменування. А тут найцікавіше: столичні фахівці поінформували, що інститут не є розпорядником даних, на честь якої події названа вулиця 28 Червня. Водночас там привертають увагу селищної ради на те, що відповідне найменування співпадає із датою Дня Конституції України.

“Твердження, що назва вулиці «28 июня» продовжує історію срср, представляючи окупанта радянського союзу, як визволителя, не підтверджується Українським інститутом національної пам’яті, як центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті”, – робить для себе дуже зручний висновок керівництво громади без жодного офіційного документу.

Також, як виявилося, 19 травня топонімічна комісія розглядала результати опитувань громадян, які мешкають у селі Зоря по вулицям Першотравнева та 28 червня з приводу їх перейменування.

“У період 14 по 15 березня було проведено опитування 227 громадян, що мешкають по вулиці 28 червня. Проти перейменування висловились 222 особи, за перейменування – п’ять. З 21 по 23 березня відбулося опитування 291 громадянина, що мешкають по вулиці. Противниками перейменування були 286 жителів, за – п’ять осіб”, – цитуємо повідомлення.

Зважаючи на наведені аргументи, топонімічна комісія ухвалила протокольне рішення, згідно якого активістці із Зорі Галині Скомороховій відмовлено в перейменуванні трьох вже згаданих вулиць.

“Змінюється життя, змінюємося і ми, одне залишається незмінним – думка мешканців громади для нас є пріоритетною, і приймаючи рішення ми завжди будемо враховувати вашу точку зору”, – заявляє селищна рада.

Чим відлунює ця топонімічне протистояння в Саратській громаді, не важко здогадатися. Але тут хотілось би нагадати нещодавню розповідь депутата Саратської селищної ради, священнослужителя та громадського діяча Владислава Шімана, який теж здивований, що вулицю 28 Червня не включили до об’єктів перейменування в Сараті.

«Ми всі прекрасно знаємо, що ця дата по суті є днем окупації Бессарабії радянськими військами. Проте керівництво громади знайшло дуже оригінальну причину не змінювати назву вулиці 28 Червня, бо ж це День Конституції України.

Але ж коли радянська влада називала так цю вулицю, ніхто навіть не знав, що колись буде незалежна Україна. Якщо ж місцева влада вже заговорила такими асоціативними аргументами, я запропонував трансформувати найменування цієї вулиці на «28 Червня – День Конституції України». На цю ініціативу ніяк не відреагували», – повідомив нам депутат.

На думку Владислава Шімана, саме тридцятирічна толерантність українців призвела до того, що наша держава зараз знаходиться в стані війни, яку розв’язала росія. Але саме сьогодні люди повинні чітко усвідомлювати, що в Україні є сучасні герої, які відстояли нашу державу. Бо побудова нової України пов’язана перш за все зі зміною топографічних назв.

Окрім того, депутат впевнений, що саме топонімічна мапа “є лакмусовим папірцем нашої українськості”.

Ірина ГРАДИНАР

Одеса : yug.today