У Чернівцях планують перейменувати майже сорок вулиць: розповідаємо детально про нові назви

У Чернівцях 38 вулиць та провулків, назви яких були пов’язані з росією чи Радянським Союзом, планують перейменувати. Відповідний проєкт рішення мають розглянути на найближчій сесії Чернівецької міської ради.

Вулиці на честь радянських та імперських діячів, російських міст та інших символів агресора зовсім скоро можуть отримати нові назви. Відповідний проєкт рішення оприлюднили на сайті Чернівецької міської ради.

Всього у рішенні йдеться про перейменування 32 вулиць, 5 провулків та одного проїзду.

– Вулицю Алтайську перейменують на Якоба Путняну.
Якоб Путняну – благодійник монастиря «Гореча», що жив у 18 сторіччі. Культурний та освітній діяч, який надрукував перший буквар на Буковині.

– Вулицю Ангарську перейменують на вулицю Євзебія Ліпецького.
Євзебій Ліпецький – український художник початку 20 століття, що народився на Заставнівщині. Зокрема відомий портретами Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської та інших видатних українців.

– Вулицю Астраханську перейменують на Катерини Білокур.
Катерина Білокур – українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису.

– Вулиця Багратіона Петра стане Івана Ляхомського.
Іван Ляхомський – військовослужбовець із Чернівців, що загинув торік внаслідок осколкового поранення поблизу населеного пункту Врубівка Попаснянського району Луганської области під час російсько-української війни.

– Вулицю Болотникова Івана перейменують на вулицю Олексадра Толмача.
Олександр Толмач – буковинський військовий, що загинув під час російсько-української війни у квітні минулого року.

– Вулиця Бородинська стане Марії Примаченко.
Марія Примаченко — українська народна художниця в жанрі наївного мистецтва.

— Вулиця Галкіна Кузьми стане Євгена Козака.
Євген Козак – ректор Чернівецького університету у 1907-1908 рр. Український вчений (палеограф, мовознавець), церковний та громадський діяч.

– Вулицю Героїв-панфіловців перейменують на Олександра Баланецького.
Олександр Баланецький – чернівецький юрист, що загинув на війні з росіянами на початку повномасштабного вторгнення.

– Вулиця та 1, 2, 3 провулки Герцена Олександра тепер матимуть ім’я Володимира Великого.
Володимир Великий – один із найвідоміших київських князів. Хреститель Русі.

– Вулицю генерала Гетьмана Андрія перейменують на Марусі Чурай.
Маруся Чурай – легендарна українська народна співачка та поетеса 17 сторіччя.

– Вулицю Шкіля Василя перейменують на Олександра Горюка.
Олександр Горюк – чернівецький військовослужбовець. Загинув торік у районі Верхньої Журавлівки на Харківщині під час російсько-української війни.

– Вулицю Олега Кошового перейменують на Ореста Криворучка.
Орест Криворучко – буковинський художник. Автор ескізу герба Чернівців, герба і прапора Чернівецької области.

– Майкопську перейменують на вулицю Анни-Галі Горбач.
Анна-Галя Горбач – українська літературознавиця, перекладачка української літератури німецькою мовою, видавчиня, громадська та політична діячка.

– Вулицю Макаренка Антона перейменують на Миколи Куліша.
Микола Куліш – український письменник, режисер-драматург, представник Розстріляного відродження.

– Вулицю Мініна Кузьми перейменують на Дмитра Ковальова.
Дмитро Ковальов – буковинський військовий, що загинув під час російсько-української війни у травні минулого року.

– Вулицю Мусоргського Модеста перейменують на Еріха Кольбенгаєра.
Еріх Кольбенгаєр – відомий педагог і будівничий. За його проєктами були зведені численні муніципальні, культові та приватні споруди в Чернівцях.

– Вулицю адмірала Нахімова Петра перейменують на Темікстокля Вірсти.
Темікстокль Вірста – український живописець, скульптор та архітектор родом із села Іспаса на Вижниччині.

– Вулицю Олександра Невського перейменують на Едуарда Тангла.
Едуард Тангл – ботанік, фармаколог. Заклав у Чернівцях Ботанічний сад.

– Новосибірську перейменують на вулицю Володимира Паліброди.
Володимир Паліброда – буковинський військовий, що загинув під час російсько-української війни у травні минулого року.

– Вулицю академіка Павлова Івана перейменують на Івана Снігура.
Іван Снігур – етнограф, фольклорист, заслужений майстер народної творчости України, почесний громадянин Чернівців.

– Вулицю Плеханова Георгія перейменують на Грегора фон Реццорі.
Грегор фон Реццорі – австрійський письменник, сценарист, журналіст та актор. Родом із Чернівців.

– Вулицю Пожарського Дмитра перейменують на Дмитра Ясенка.
Дмитро Ясенко – капітан Збройних сил України, загинув у боях за Україну під час російсько-української війни.

– Вулиця та провулок маршала Рибалки Павла отримає нову назву на честь княгині Ольги.
Княгиня Ольга – відома правителька Давньої Русі.

– Вулицю Руднєва Семена перейменують на Андрія Шови.
Андрій Шова – буковинський військовий, що загинув під час російсько-української війни у травні минулого року.

– Вулицю Саратовську та Саратовський проїзд перейменують на вулицю та проїзд Квітки Цісик.
Квітка Цісик – американська співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень, володарка премії «Оскар».

– Вулицю Толстого Лева перейменують на Дмитра Гнатюка.
Дмитро Гнатюк – видатний український оперний співак. Перший виконавець хітів 1960-х – пісень «Два кольори», «Пісня про рушник» та «Києве мій». Народився у селі Мамаївцях на Буковині.

– Вулицю Тургенєва Івана перейменують на Олега Ленюка.
Олег Ленюк – український спортсмен зі спортивного орієнтування з Чернівців, майстер спорту України, член збірної України зі спортивного орієнтування. Віцечемпіон Європи та чемпіон України зі спортивного орієнтування. Загинув у важких боях проти російської армії під Харковом, боронячи Україну.

– Вулицю 29 Березня змінять на Європейського Союзу.

– Вулицю Чайкіної Лізи перейменують на Леона Копельмана.
Леон Копельман – український графік і живописець.

– Череповецьку перейменують на вулицю Сергія Ватрича.
Сергій Ватрич – буковинський військовий, що загинув під час російсько-української війни у травні минулого року.

– Вулицю та провулок Кочубея Василя перейменують на вулицю та провулок Рози Ауслендер.
Василь Кочубей – український державний і політичний діяч 17 століття. Після переходу Івана Мазепи на бік шведів у російській імперії Кочубей був прославлений як мученик за правду і герой.
Роза Ауслендер – німецько-австрійська поетеса єврейського походження. Дитинство провела на Буковині, що пізніше стала мотивом її поетичної лірики.

Нет тэгов
Джерело: shpalta.media