Пам’яті нацгвардійця Ігоря Гаврилюка

Пам'яті нацгвардійця Ігоря Гаврилюка Хвилина мовчання 16.04.2024 09:00 Укрінформ Був відповідальним командиром, про якого ніхто не міг сказати жодного лихого слова

Ігор Гаврилюк вважався зниклим безвісти з 26 січня 2023 року. Згодом стало відомо, що він загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Військовому на той момент було 44 роки.

Ігор народився 21 квітня 1978 року. Мешкав у Тернополі. Після початку повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт. Його направили до Нацгвардії і на початку березня 2022 року він поїхав на навчання у Львівську область.

Побратим Олександр зазначив, що нацгвардієць прослужив на позиції під Новобахмутівкою 2 місяці. Але додому живим повернутися йому не судилося. Росіяни застрелили Ігоря, коли чоловік стояв на посту і охороняв один із державних військових об’єктів.

Церемонія прощання з нацгвардійцем пройшла 6 лютого 2023 року у Тернополі. Поховали захисника на Алеї Слави Микулинецького кладовища.

Депутати Тернопільської міськради 3 березня 2023 року посмертно присвоїли Ігорю звання почесного громадянина міста.

Указом Президента України Володимира Зеленського №500/2023 від 23 серпня 2023 року сержанта Національної гвардії України Ігоря Гаврилюка було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

А 10 березня 2024 року на честь військового у селі Конюхи Тернопільської області пройшла церемонія відкриття меморіальної дошки. Її розмістили на фасаді Конюхівського ліцею, у якому навчався чоловік, і освятили місцеві священники.

Найріднішу людину втратили дружина, син, сестра, брат-військовослужбовець, який раніше отримав поранення на фронті, і старенькі батьки. За словами знайомих, Ігор добре дбав про маму і тата.

«Навіть після одруження він все одно приїжджав до батьків і дуже опікувався ними, у всьому їм допомагав. Ігор був дуже приємною, хорошою людиною», – заявила сусідка нацгвардійця Ольга Голубовська.

За словами Олександра, його друг дуже любив свою сім’ю і дружину.

Побратими згадують, що він був чудовим, відповідальним командиром, про якого ніхто не міг сказати жодного злого слова чи нарікати на нього за щось.

«Він завжди приходив на допомогу будь-якій людині», – зазначив побратим Ігоря Володимир Крачковський.

Вічна пам’ять Герою!

Фото: Козівська селищна рада, Сергій Надал, Тернопільська міська рада

ukrinform