До війська може мобілізуватися понад 20 тисяч засуджених – Шуляк

За її словами, у першому варіанті проєкту передбачалося, що зможуть служити всі, крім тих, хто скоїв злочини проти основ Національної безпеки.

«Але потім ми дослухалися до наших колег з правоохоронного комітету, внесли відповідні зміни, і тепер не зможуть служити ті люди, які скоїли тяжкі злочини, навмисні вбивства, сексуальні злодіяння, різні топ-корупціонери, люди, які мають особливо відповідальне становище – народні депутати, прем'єр-міністр, міністри, заступники міністрів, радники, помічники. Тобто, якщо ці люди вчинили не тільки корупційні злочини, а будь-які, то також не зможуть скористатися можливістю бути мобілізованими і долучитися до служби у ЗСУ. Засуджений, який має бажання долучитися до служби перш за все надає свою згоду, підписує відповідну заяву. Це добровільна участь засуджених у мобілізації. Це для того, щоб нас точно не порівнювали з Росією», – наголосила народна депутатка.

Читайте також: Малюська: До армії можна залучити 10-20 тисяч чоловіків, які ув'язнені або з судимостями

Вона пояснила, що коли засуджена людина дає добровільну згоду на те, щоб долучитися до служби, вона обов'язково буде проходити первинний медичний огляд, безпосередньо у тому місці, де вона відбуває покарання. Після цього вона повинна отримати попередню згоду військової частини і командира. І лише після цього вона піде на ВЛК. Комісія буде відбуватись досить швидко – 24 години.

«І після заключення ВЛК командир військової частини вже буде давати остаточну згоду. Тобто у командира військової частини завжди буде можливість відмовити, і ця людина не попаде до лав ЗСУ», – підкреслила Шуляк.

Вона наголосила, будуть створені окремі спеціалізовані підрозділи при військових частинах, у яких будуть служити тільки ті, хто відбував покарання.

«Ми законодавчою рамкою дали можливість також створювати взагалі окремі військові частини, де будуть служити засуджені. Але я думаю, що для початку буде використана можливість створення окремих підрозділів. Це буде залежати від ініціативи безпосередньо військової частини, яка буде створювати такий підрозділ. Від ініціативи її керівництва, яке буде не просто давати згоду на мобілізацію того чи іншого засудженого. Керівник військової частини буде вести і відповідний облік таких засуджених, і відповідний адміністративний нагляд за такими людьми», – сказала голова парламентського комітету.

Вона також зауважила, що за дезертирство передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі додатково. «Ми це назвали «якщо людина ухиляється від виконання контракту». Якщо людина ухиляється, то вона також буде нести відповідальність, яка позначається у кількості років, які вона буде проводити додатково в зоні, де проходив час її покарання», – підкреслила Шуляк.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальній цілісності.

ukrinform