Чому на Одещині для текстильної промисловості замість бавовнику краще сіяти льон

 «Як не можуть рости в Україні певні види фруктів, так і бавовнику можна виростити лише малу кількість, яка не закриє існуючі потреби. Я перспективу вбачаю у вирощуванні льону, конопель, які дають луб’яні волокна. Для цього підходять території нашого Полісся. До речі, вовняні волокна, яких вже бракує в самій Європі, бо там вмирає вівчарство, також, могло б стати для нашої держави перспективним напрямом. Проте події останніх 10 років це перекреслили, бо 90% всього вівчарства концентрувалося у Херсонській, Миколаївський, Одеській областях та Криму», – зазначив підприємець.

Наразі підприємства легкої промисловості імпортують натуральну та синтетичну пряжу з-за кордону. Однак далеко не всім компаніям це посильно фінансово.

«Потрібно інвестувати до пів мільйона доларів на весь процес закупівлі та постачання, а це не всі українські середні та навіть великі виробництва потягнуть. Такі країни, як Індія, Пакистан, Узбекистан, відкриті для постачання пряжі та суворих тканин. Проте є умови передоплати у 50%, термін очікування мінімум 30 днів і потім ще такий самий термін постачання. Отже, маємо у такій співпраці дуже ретельне та довге плече планування постачань», – каже Соколовський.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Одеса : yug.today