Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов’язана з майном

«Ми виявили, що у 73% рішень єдиною підставою або однією з підстав, яка слугувала підставою для висновку про невідповідність особи критерію доброчесності, були так звані проблеми з майновими питаннями. Тобто або порушення вимог щодо декларування, або неспроможність пояснити джерела походження власного майна, або ж сумнівний спосіб набуття цього майна», – сказав Смаглюк.

Читайте також: Оптимізація судової мережі: голова ВРП пояснив, з яких регіонів варто починати

За його словами, у процесі дослідження вивчалися питання професійної доброчесності суддів та кандидатів на посади суддів.

«У 137 рішеннях була наведена ця підстава. Тобто в кожного другого судді проблеми, пов’язані з неналежним ставленням до професійних обов’язків, порушенням вимог законодавства щодо подання декларації родинних зв’язків і доброчесності», – наголосив експерт.

За його словами, лише у 27% рішень були наведені обставини, які можуть свідчити про те, що особа була визнана недоброчесною через порушення етичних правил у позапрофесійному житті.

«Були випадки відвідування тимчасово окупованих територій, зловживання процесуальними правами при зверненні до суду саме як фізична особа, не як суддя, чи як адвокат, а особа сама захищала свої інтереси. Або невиконання судових рішень, притягнення до відповідальності. І також – повідомлення кандидатом або суддею недостовірних відомостей або надання документів, які мають ознаки підроблених у межах кадрових процедур», – поінформував Смаглюк.

Як повідомлялося, Вища рада правосуддя звільнила суддю Господарського суду міста Києва Інну Отрош, яка за результатами кваліфікаційного оцінювання визнана такою, що не відповідає посаді.

ukrinform