Як голова Чернівецької ОВА погодив будівництво ліфта в пам’ятці архітектури австрійських часів без жодного погодження Мінкульту?!

Приміщення Чернівецької ОВА є у переліку памʼяток архітектури національного значення як Палац юстиції, 1906 року. Будівля перебуває у межах зони охорони памʼятки національного значення та у межах історичного ареалу міста Чернівці та буферної зони обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — “Резиденції митрополитів Буковини та Далмації”.

А якщо немає дозволів Міністерства та Державної інспекції архітектури та містобудування України (клас наслідків — СС3), замовника можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

У відповідях на листи ОВА, громадських організацій, Кабінету Міністрів України у Міністерстві пропонували, що одним з варіантів забезпечення права людей з інвалідністю на доступне середовище, зокрема до приміщень будівлі Чернівецької ОДА, могли б бути наявні на ринку України технічні засоби на кшталт електричних, зокрема мобільних сходових підйомників, йдеться у відповіді Міністерства на запит Суспільного.

Також у Міністерстві зазначають, що питання щодо ліфта у Чернівецькій ОВА розглядали на засіданні Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини 29 січня. Там визначили, що необхідно додатково опрацювати або надати за наявності:

• попередні роботи;
• завдання на проєктування;
• “Реставраційне завдання..” щодо проєктування, та зокрема, зміни памʼятки;
• історико-архітектурну довідку;
• натурні історико-архітектурні дослідження та пропозиції щодо можливих варіантів влаштування ліфтової шахти.

У висновку йшлося, що, крім вже згаданих зауважень Міністерства, проєктна документація не відповідає вимогам законодавства у сфері охорони культурної спадщини та містобудівного законодавства, а також вимогам Державних будівельних норм, а саме відсутні/не подано розділи науково-проєктної документації:

• попередні роботи;
• до вихідних даних не надано “Завдання на проєктування” та “Реставраційне завдання”;
• натурні архітектурні дослідження;
• варіанти архітектурного рішення влаштування підйомника.

Також у висновку йшлося, що охоронний договір оформлений не відповідно до вимог законодавства, зокрема, відсутнє погодження Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Також, що паспорт на памʼятку виконано за вимогами застарілих норм памʼяткоохоронного законодавства, — не визначено предмет охорони, територію памʼятки та її зони охорони.