У Чернівцях відбудеться світова прем’єра втраченої опери Дмитра Бортнянського

Проєкт реалізують до 120-ти річчя відкриття Чернівецького музично-драматичного театру.
Проєкт реалізують до 120-ти річчя відкриття Чернівецького музично-драматичного театру. Працює над ним чернівецька, київська та львівська команди.
У жовтні на сцені Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської відбудеться світова прем’єра опери «Креонт» — першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського, яка понад два з половиною століття вважалася втраченою.
Про це розповів директор театру Іван Бутняк.
Постановку готують у межах проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт“». Прем’єра запланована на 3 та 5 жовтня.
«Яка б це не була кругла дата, але ми не святкуємо, а хочемо закцентувати увагу суспільства на нашому театрі, бо це наш прямий обов’язок. Тому 120-річчя ми відзначаємо не святкуванням, а подією світового рівня», — зазначив директор муздрамтеатру.
Як розповіли автори проєкту, «Креонт» — перша опера Бортнянського, написана у Венеції, коли йому було лише 23 роки. Тоді прем’єру порівнювали з творами Моцарта, але згодом партитура зникла. Декілька років тому рукопис випадково знайшла в Португалії українська музикознавиця Ольга Шуміліна.
«Опера створена на основі трагедії Софокла “Антигона”, але з іншим фіналом — народ повстає й скидає тиранію. Очевидно, саме цей акцент став причиною, чому в російській імперії про твір не згадували», — додає Бутняк.
Водночас, за словами Івана Бутняка, у росії також намагаються відновити цю постановку й привласнити собі ім’я композитора. Та українська команда випередила ці наміри й першою повертає світові справжнього Бортнянського.
Чому обрали Чернівці для відновлення опери
Постановку вирішили здійснити саме на сцені Чернівецького театру — споруди, збудованої архітекторами Фельнером і Гельмером як музичний театр. Його параметри близькі до тих, де опера звучала вперше в Італії.
«Наш театр сам по собі — це візуальна увертюра до опери. Глядачі, потрапивши всередину, одразу опиняться в атмосфері бароко», — кажуть автори проєкту.
Хто працює над прем’єрою
Автором проєкту став диригент Національної опери України та Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.
«Це більше, ніж відродження втраченої опери. Її повернення підкреслює багатство музичного минулого України та наші глибокі культурні корені з Європою», — розповів Герман Макаренко.
Незабаром читайте розмову з автором проєкту, диригентом Германом Макаренком на ресурсах онлайн-медіа «Шпальта».
Режисером-постановником виступає Іван Бутняк, художником-постановником — заслужений діяч мистецтв України Андрій Александрович. Над костюмами працює Анна Духовична, художницею світла є Вікторія Радощук, балетмейстеркою — Софія Сафрюк. Завідує постановочною частиною заслужений працівник культури України Василь Губко.
У складі солістів:
— Сергій Бортник (Київ),
— заслужена артистка України Ольга Фомічова (Київ),
— Богдана Зайцева-Чебан (Чернівці),
— заслужений артист України Володимир Фісюк (Чернівці),
— заслужений артист України Василь Понайда (Львів),
— Маргарита Білокіз (Київ),
— заслужена діячка мистецтв України Надія Селезньова (Чернівці).
На сцені одночасно працюватимуть понад 70 виконавців.
«Це виклик для нашого театру. Та пройшовши його, ми набираємося досвіду реалізовувати проєкти такого масштабу», — зауважив Іван Бутняк.
До роботи над оперою також долучилися працівники Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка. Опера звучатиме італійською мовою з текстовим супроводом українською. Переклад здійснили Мауріціо Ашеро та Катерина Соболева-Зоркіна.
До реалізації проєкту долучилися Чернівецька обласна та міська влада. Його також підтримали меценати, серед яких — професор, виходець із Буковини Микола Проданчук.
Довідково
«Креонт» Дмитро Бортнянський написав у 1776 році у Венеції, навчаючись у відомого італійського композитора Бальдасаре Галуппі. Лібрето створив Марко Кольтелліні на основі трагедії Софокла. На відміну від класичної драми, опера завершується щасливо. Її прем’єра відбулася в театрі Сан-Бенедетто, але згодом ноти зникли майже на 250 років.
У листопаді 2024 року рукопис випадково знайшла музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Ажуда в Лісабоні. Тоді «Креонт» вперше прозвучав у концертному виконанні в Києві.
Фото Максима Козменка
Нет тэгов
Джерело: shpalta.media
Поділитися
Посилання скопійовано. Тепер можна вставити його в Instagram.
Читайте також
У світі заявили про паливну кризу: запаси нафти вичерпані
На Буковині вирощують міскантус, який може бути альтернативою газу та дровам
Пункти пропуску на кордоні припинять роботу під час повітряної тривоги
На Дністрі оголошено коричневий рівень небезпеки через обміління
Діти з Київщини долучилися до програми «Покоління Перемоги» в Карпатах

