Фестиваль з Вилкового, який доріс до Одеси, змагається за звання кращої локальної події року
Фестиваль Виделкаfest, який три роки тому народився у Вилковому, відібрано до шорт-листа Jeger Music awards, а саме до номінації «краща локальна подія року». Про це у Фейсбук розповіла директорка заходу Іванка Антонюк, передає видання «Південь сьогодні».
Віддати свій голос за Виделкаfest можна за посиланням https://jagermusicawards.com.ua/. Для цього під надписом «шорт-лист основних номінацій» потрібно обрати «Подія року. Локальна» та підтримати захід, який привернув до Вилкового увагу усієї України.
Нижче ми ділимося розповіддю Іванки про історію заходу. А за посиланнями у ній ви можете передивитися наші попередні матеріали про Виделкаfest та інші культурні події, організовані на Одещині командою фестивалю.
Почалося все із дзвінка Сергія Гнезділова: я була на славетній Шипинській землі – босоніж збирала кульбаби, щоб зробити з них вино. Сергія я знаю давно, тож на пропозицію «організувати фестиваль у Вилковому» я, звісно ж, погодилась. Навіть не спитавши, де то Вилкове розташоване.
Після фестивалю, задля дозволу провести який ми змушені були купити штори у будинок культури (абізатєльно вілюрові, червоні, шоб під колір крісел в залі), і після (та і до) якого Вилкове ніколи більше не бачило такої кількості української культурної інтелігенції одномоментно. Ми тоді дуже втомилися і всю дорогу до Києва по черзі плакали: від безнадійності, яку ми побачили в запухших внаслідок частого вживання алкоголю очах підлітків, які не мають у місті кінотеатру, сучасної бібліотеки, молодіжного центру та розваг, окрім стрибання з мосту в канал. І хоч Вилкове зветься «Українською Венецією», та його проблеми є цілком вітчизняними
А потім понеслося: ми їздили на південь Одещини незліченну кількість разів. З виставами, концертами, фільмами; я проводила тренінги та лекції, спілкувалася з молоддю та ОМС в області та Одесі.
Відтоді моєю мрією є open-air фестиваль у Вилковому: з наметовим містечком, великими сценами, цікавими локаціями – я росла на Файному місті, Республіці у Кам’янці-Подільському і чернівецькому ОбноваФест, тож бачення було доволі чітким. Але, на жаль, у часи Великої війни безпекові вимоги не дозволяють реалізувати настільки грандіозних планів.
Тим не менш, протягом чотирьох днів другого фестивалю було проведено 40 подій на 5-ти локаціях: фільми, книги, музика, майстер-класи з мозаїки і заходи для дітей – часу на відвідини моря в нас, організаторів, не було. Натомість була гора цікавих пригод, про які розповідати не лише довго, так ще й заборонено юристом. Але було весело.
Переїжджати щороку стало традицією – третій фестиваль відбувся вже в Одесі. За три роки ми виросли із будинку культури Вилкового до шести локацій в Одесі: до величезної музичної та навіть кількох локацій в рамках літературної сцени, до кіносцени у будівлі, що є спадщиною ЮНЕСКО, ярмарку та Зеленого театру. Виросли настільки, що за три дні було проведено 56 подій: презентації книг, публічні дискусії, воркшопи, виступи гуртів, покази фільмів, записи подкастів – кількість задіяних в організації та реалізації програми просто неймовірна. Але в основній команді – 9 людей. Дев’ятеро, які в останні місяці підготовки фестивалю не встигали бачити сонце, їсти та спілкуватися з ріднею, бо від моменту, коли відкривали очі вранці, і до засинання час був зайнятий виключно організацією фестивалю. Бракувало годин в добі, бракувало волонтерів, бракувало грошей і сил. Бракувало підтримки і відпочинку. У команді ми ніжно називаємо наслідок нашої діяльності «фестивалем криків та істерик». Але це наш фестиваль криків та істерик, який ми виплекали, буквально виплакали і вистраждали за три роки до рівня, яким я пишаюсь.
Могла би я далі нахвалювати себе та команду, але вже і так багато чого розповіла. Якщо коротко: це історія про те, як друзі зібрались і придумали прикольний двіж, який, неочікувано, став гарним прикладом для інших: можливо усе. Можна реалізувати ідеї у Вилковому, Коломиї чи Жмеринці, навіть під час війни і з мінімальним бюджетом. Ідея, яку ми реалізували протягом цих років, надихала неймовірну кількість людей: протягом цих років гостями наших заходів стало понад 10 тисяч людей – як жителів міст, в яких відбувалися фестивалі чи сезонні події, так і люди з усієї країни. Ми стали поштовхом для неймовірної кількості молодих поетів, музикантів та режисерів, були місцем для відпочинку військових та завдяки переданим 56ОМБР дронів навіть було знищено певну кількість ворогів.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
Одеса : yug.today