Військовий експерт: Дронові удари по Москві – інструмент примусу

«Західні аналітики підраховували, що за минулий рік Російська Федерація через удари Сил оборони України та санкції втратила близько 10 мільярдів євро лише в нафтовій галузі. Це серйозні кошти», – зазначив експерт.

Він додав, що значних збитків зазнають і великі російські компанії. Зокрема, за його словами, компанія «Лукойл», яка до повномасштабного вторгнення вважалася надзвичайно прибутковою, у 2025 році втратила близько 13 мільярдів доларів через поєднання українських атак та міжнародного тиску.

Водночас Ступак наголосив, що нинішні удари мають радше характер постійного виснаження.

«Це боляче для російського бюджету, але поки що не критично. Це постійний тиск, який створює проблеми, але не підриває економіку системно», – пояснив він.

Експерт звернув увагу, що ключовим обмеженням залишається потужність засобів ураження. За його словами, більшість дронів несуть бойову частину масою 50–70 кг, що значно менше за можливості ракет.

Він також зазначив, що розвиток ракетних спроможностей може змінити ситуацію. Зокрема, за оцінками, перспективні українські ракети можуть мати бойову частину до однієї тонни, що здатне завдавати критичних руйнувань об’єктам на кшталт нафтопереробних заводів.

Ступак також підкреслив, що російська інфраструктура доволі швидко відновлюється.

«Середній термін відновлення нафтопереробних заводів після ураження – два-три тижні», – зазначив він.

Читайте також: Сили безпілотних систем вдарили по російському хімзаводу в Череповці

Водночас експерт наголосив на доцільності продовження ударів навіть за відсутності швидкого стратегічного ефекту.

«Якщо немає можливості завдати вирішального удару – потрібно хоча б системно завдавати шкоди, щоб російські компанії несли збитки і відчували постійний тиск», – підкреслив він.

За його словами, у довгостроковій перспективі постійні удари можуть зробити відновлення об’єктів економічно невигідним.

Коментуючи можливості російської протиповітряної оборони, Ступак застеріг від її недооцінки, водночас зазначивши наявність проблем із ресурсами.

«Росіяни змушені реагувати на велику кількість дронів, які заходять із різних напрямків, і не завжди можуть одразу відрізнити ударні апарати від обманок. У результаті вони витрачають значні ресурси ППО», – пояснив він.

Окремо експерт звернув увагу на логіку ударів по Москві. За його словами, це має як військову, так і психологічну мету.

Зокрема, йдеться про тестування здатності дронів долати щільну систему ППО навколо столиці РФ, яка налічує до 70 позицій.

«Якщо дрон проходить таку зону, це означає, що він може ефективно діяти і в інших регіонах Росії, де захист слабший», – зазначив Ступак.

Крім того, удари по Москві виконують функцію стримування.

Читайте також: Сили оборони уразили нафтобазу, нафтоперекачувальну станцію і три склади боєприпасів росіян

«Це елемент примусу – щоб Росія не могла знімати ППО зі столиці і перекидати її на інші напрямки. Вони змушені тримати максимальну концентрацію захисту саме навколо Москви, і це грає нам на руку», – підсумував експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що українські атаки проти російських об’єктів стали ефективнішими через удосконалення технологій та нові стратегії.

У ніч на 7 квітня Сили оборони України завдали ураження по нафтовому терміналу "Усть-Луга Ойл" у Слободці Ленінградської області (РФ).

6 квітня безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з іншими складовими Сил оборони (ГУР МОУ, СБС, ССО, ДПСУ) влаштували «бавовну» на нафтоналивному терміналі «Шесхаріс» морського порту «Новоросійськ» у Краснодарському краї РФ.

ukrinform