Уряд відмовився відпускати підприємців у бізнес-поїздки за кордон.

Чому Шмигаль не підписав постанову про «єВідрядження»

Виїзд співробітників українських компаній за кордон під час воєнного стану не перший місяць є предметом дискусій між урядом, ОП та військовими з одного боку та бізнес-спільнотою — з іншого. Перші пропозиції почали обговорюватися ще в травні.

Модель, яку уряд підтримав 19 серпня (з одним застереження: Мінʼюст мав внести несуттєві технічні корективи), передбачала відрядження терміном до семи днів під заставу 200 000 грн за одну людину. Участь у програмі не могли брати підприємства зі штатом до 10 осіб та співробітники з офіційною зарплатою менше, ніж 20 000 грн.

Цей варіант став першим компромісом після довгих дискусій між урядом, ОП та Генштабом. Останні часом взагалі займали крайню позицію «нікуди, ніколи, нікого», розповідає засновник бізнес-спільноти Board та член «Економічного штабу» при Мінекономіки Андрій Длігач.

Однак навіть він зрештою не влаштував Кабмін, каже на правах анонімності співрозмовник близько знайомий з процесом створення механізму. «Уряд не побачив достатньої кількості «запобіжників», — зазначає він.

Провал ініціативи в останній момент — не в останню чергу проблема Мінекономіки. Міністерство не змогло погодити усі деталі з ключовими центрами прийняття рішень — премʼєром, Офісом президента (ОП) та військовими, вважає заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

16 серпня президент Володимир Зеленський, відповідаючи на петицію громадян, виступив проти зняття обмежень на виїзд за кордон для чоловіків, які не мають військового досвіду. На думку президента, заборону можуть зняти лише після завершення воєнного стану. У ОП і досі немає однозначного ставлення до цього питання, зазначає Длігач.

Схожа ситуація і в уряді. «Шмигалю не надто подобається таке рішення, адже окрім іншого, це може бути сприйнято суспільством як преференції для певних категорій бізнесу», — розповідає на правах анонімності співрозмовник, дотичний до Кабміну.

Інший суттєвий нюанс — напруженість, яка виникла останнім часом у стосунках між Шмигалем та Свириденко, припускають незалежно один від одного нардеп-високопосадовець з президентської фракції «Слуга народу» та співрозмовник близький до уряду. «Шмигалю могло не сподобатись, що Свириденко в обхід нього просуває рішення уряду», — каже один з них.

Коли «єВідрядження» запрацює та як зміняться умови

Поточний провал «єВідрядження» поки не означає, що уряд остаточно поховав цю ідею. Так вважають три співрозмовники Forbes у Кабміні та Верховній Раді. Проте, конкретних термінів жоден з них не називає. «Рішення буде прийнято відразу ж, як тільки воно буде належно відпрацьовано Мінекономіки», – каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Претензія бізнесу у цьому питанні — не до відтермінування рішення, а до недостатньо чіткої комунікації від уряду. «Ми не розуміємо, що сталося: ініціативу скасували чи призупинили для доопрацювання», — каже голова Львівського IT-кластеру Степан Веселовський.

Бізнес виступає за спрощення умов виїзду, просуває варіант без обмежень за кількістю працівників та зниження порогу по заробітній платі з 20 000 грн до 10 000 грн, каже Длігач. Питання викликає і термін відрядження. Наприклад, поїхати в США чи Канаду за сім днів можна, однак на робочі процеси залишиться приблизно два дні, тоді як більшість часу займає логістика, зазначає Веселовський. «Крім того, це наражає на ризик ще й самого працівника, бо він може не встигнути повернутися», — додає він.

З іншого боку, скасування поточного варіанту може означати, що нова редакція «єВідрядження» буде навіть більш жорсткою. «Є дискусії щодо суми застави: 200 000 грн — це набагато менше за розцінки «чорного ринку», де за $5000-10 000 готові забезпечити виїзд із кінцями», — розповідає співрозмовник, близький до процесу розробки механізму.