У громаді Болградського району створюють великий нацпарк: перспективи та перепони реалізації проєкту

За словами Івана Георгійовича, селищна рада вже зробила два перших кроки із семи потрібних на шляху до створення національного природного парку. По-перше, були розробленні наукові обгрунтування. По-друге, громада звернулася з клопотанням до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та отримала протягом дня (вперше в історії міністерства, наголошує голова ТГ) дозвіл на свою ініціативу.

Наступний етап пов’язаний з Одеською обласною військовою адміністрацією, яка має зібрати погодження від усіх землекористувачів та передати матеріали до Міндовкілля задля підготовки відповідного указу президента.

Очільник Бородінської ТГ також акцентував увагу на тому, що вперше в історії України ініціатором створення національного природного парку стала саме громада. Тому круглий стіл, який 5 червня проходив в центрі етнографічного, сільського зеленого туризму і сімейного відпочинку “Фрумушика-Нова”, отримав відповідну назву – “Формування територій природно-заповідного фонду починається з територіальних громад”.

Захід проходив за участю директора департаменту ПЕФ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Едуарда Арустамяна, спеціалістів департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА, голови Болградської районної військової адміністрації Геннадія Бамбури, голови Болградської районної ради Михайла Садаклієва, Бородінського селищного голови Івана Кюссе, науковців з Києва, Одеси, Миколаєва, Ізмаїла, Херсонської області, співробітників національного природного парку “Тузлівські лимани”, голів громад Болградського району.

Ключовим питанням порядку денного були перспективи створення на території Бородінської громади національного природного парку «Буджацькі степи», проєкт якого презентував Іван Кюссе.

Іван Георгійович повідомив нашому виданню, що на початку липня на чергову сесію селищної ради буде виноситися проєкт рішення про перейменування селища Бородіно. Одним із варіантів нової назви є Буджак.

Карбонові сертифікати

“Ми працюємо над тим, аби громадські пасовища та нацпарк приносили дохід в місцевий бюджет по карбоновим квотам. Євросоюз та світова спільнота виділяють гроші, аби якомога більше днів протягом року утримувати планету в зеленому вигляді, оскільки утворюється дисбаланс співвідношення в атмосфері вуглекислого газу та кисню”, –
пояснив нашому виданню Іван Георгійович.

Голова громади конкретизував, що одне з місцевих сільськогосподарських підприємств вже працює з англійцями в напрямку отримання карбонових сертифікатів. Після прибирання зернових культур до наступної посівної поля залишають зеленими, бо засіваються сидератами, зокрема, гірчицею, льоном, горохом та вівсом. Упродовж двох-трьох місяців до наступної посівної кампанії земельні ділянки зелені, що дозволяє їм поглинати вуглекислий газ та виділяти кисень. Окрім того, зростання сидератів укріплює ґрунт та насичує його азотом. За кожний гектар в рамках карбонових квот підприємство має отримати тридцять три євро.

“Ми до національного природного парку “Буджацькі степи” долучаємо 1 тис. 78 гектарів лісу, аби він працював за карбоновими квотами. Степ теж зелений зі сталою системою коріння, тому збережені пасовища мають право на отримання карбонових сертифікатів”, – вважає очільник ТГ.

Перспективи та перепони на шляху реалізації проєкту

Варто зазначити, що в роботі круглого столу “Формування територій природно-заповідного фонду починається з територіальних громад” приймали активну участь представники Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Нашому виданню вдалося поспілкуватися з директором Центру регіонального розвитку Українського Придунавʼя (при ІДГУ), кандидатом географічних наук, доцентом кафедри управління підприємницькою та туристичною діяльністю В’ячеславом Тодоровим, який був присутнім на заході.

В’ячеслав Іванович зауважив, що територія сучасного регіонального ландшафтного парку «Тарутинський степ» є одним з найбільш унікальних степових ландшафтів Європи. Тільки біосферний заповідник «Асканія-Нова», на сучасний окупованій частині Херсонської області, вирізняється більшою площею поширення специфічних видів рослинного та тваринного світу причорноморських степів, але Тарутинський степ виділяється більшим переліком видового складу заповіданих видів ландшафтів (тварин). Але останні події вчорашнього ранку ставлять під сумнів збереження біорізноманіття заповідної території на Херсонщині та можуть призвести до екологічної катастрофи через підрив купантами Каховської ГЕС.

Довідково. Тарутинський степ — частина дельти Дунаю площею понад 5 тисяч гектарів — залишається однією з небагатьох збережених в Україні та Європі незайманих ділянок. Він характеризується великими трав’янистими рівнинами, які є домівкою для багатьох рідкісних видів флори та фауни. Ландшафтний заказник «Тарутинський степ» було створено 2012 року, його включено до офіційного списку об’єктів Смарагдової мережі Євро.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна — найстаріший степовий резерват світу, одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найвідоміших заповідних територій планети, вже відсвяткував своє сторіччя.

Він розташований у Чаплинському районі Херсонської області та займає площу 33,3 тисячі гектарів, включає заповідний степ (ядро), буферну зону і зону типового землекористування.

Він по праву є старим степовим Біосферним заповідником планети і найкрупнішим серед європейських степових заповідних територій. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує більше 500 видів вищих рослин і більше 3000 видів тварин. В Асканії-Новій мешкають в напіввільних умовах зебри і антилопи, бізони та буйволи, олені і дикі коні — всього понад 1000 тварин.

В’ячеслав Тодоров розповів, що, наприклад, в Бородінській громаді створені передумови для сталого розвитку туристично-рекреаційного господарства. Йдеться, насамперед, про напрацювання команди агро-еколого-рекреаційний кластеру “Фрумушика-Нова”, якому вчора, до речі, виповнилося сімнадцять років із дня його заснування, та комплексний підхід до брендування громади. Наприклад, це георгафічне зазначення винної та м’ясної продукції долини Фрумушика, до обгрунтування якого безпосередньо має відношення Центр регіонального розвитку Українського Придунавʼя.

Наш співрозмовник підкреслив, що для отримання географічних зазначень необхідно було розробити обгрунтування унікальності ландшафтів долини річки Фрумушика та специфіку технології місцевого виробництва. Перше завдання виконали фахівці Ізмаїльського державного гуманітарного університету, друге – Одеського національного технологічного університету.

Директор Центру регіонального розвитку Українського Придунавʼя повідомив, що північна частина Української Бессарабії виділяється більшою площею сільськогосподарських земель, які ще не розорані. В цілому, якщо в колишніх Ізмаїльському, Кілійському, Болградському та Арцизькому районах розораність цієї категорії земель подекуди складає до 95%, то на цій території цей показник сягає десь в районі 75-86%.

Ізмаїльський науковець погоджується із тим, що для Бородінської громади створення на її території національного природного парку забезпечить зовсім інший рівень надходження до бюджету. Проте він відзначив, що організація НПП не повинна бути самоціллю. Задля вирішення нагальних питань становлення Бородінської ТГ необхідно визначити вплив реалізації проєкту на збереження матеріальної та духовної культури місцевого населення, геодемографічну ситуацію, розвиток ресурсного потенціалу, створити менеджерську команду для розвитку туристично-рекреаційної діяльності, управління природокористуванням тощо.

“Якщо громада не має сучасних фахівців з туризму, інвестицій тощо для сталого розвитку, то створення національного природного парку їй дозволить лише деякий час інтенсивно розвиватися.

Кадровий потенціал — проблема для всіх громад, особливо для тих, що утворилися на базі сільських та селищних поселень”, — аргументує свою думку експерт.

Водночас перспективи проєкту Бородінської громади вельми великі. Це обумовлено унікальністю території, набором видового складу рослинного та тваринного світу, великими напрацюваннями, які були зроблені командою “Rewilding Ukraine”, зокрема кандидатом географічних наук, ведучим експертом з екологічного відновлення Олегом Дяковим та виконавчим директором Центру регіональних досліджень Ігорем Студенниковим, ініціативністю голови громади, економічною та інституційною допомогою керівника агро-еколого-рекреаційного кластеру «Фрумушика-Нова» Олександра Паларієва.

В’ячеслав Тодоров наголошує, що в умовах євроінтеграційних напрямів розвитку України ми маємо відповідати рівню заповіданності як в співтоваристві. Проте в Європі мінімальний показник об’єктів природно-заповідного фонду становить 12-14 відсотків від загальної площі земель. А, наприклад, на Одещині природно-заповідний фонд (ПЗФ) складає біля шести відсотків від загальної площі земель, тому нашому регіонові необхідно створювати більше таких об’єктів. Зараз, на думку науковця, навколо проєкту створення національного природного парку “Буджацькі степи” зібралася професійна команда, а при вдалому співробітництві його можна буде реалізувати в найкоротші терміни. Окрім того, поява ще одного об’єкту ПЗФ може дуже допомогти в брендуванні територій.

“Біологи показали якісну роботу, але я представляю дещо інший науковий напрямок — суспільну географію, в якій центром екосистеми є людина. Тому має бути створений нацпарк не ради нього, а який дозволить зберегти матеріальну та духовну культуру населення, сформувати засади сталого розвитку всього регіону та покращити якість життя місцевих мешканців”, – резюмує експерт.

Наостанок додамо: під час проведення круглого столу ректор ІДГУ, професор Ярослав Кічук запевнив, що на останній вченій раді було прийнято рішення про відкриття на базі університету спеціальності “природно-заповідна справа”, що має вирішити проблему дефіциту необхідних фахівців. Бо ж південь Одещини став ключовим логістичним центром на шляху з Європи в Україну, про що свідчить збільшення в геометричній прогресії міжнародних автобусних маршрутів.

Інна ДЕРМЕНЖІ

Одеса : yug.today