Науковець із Херсонської області ставить під сумнів статус Вилкового як “української Венеції”

На переконання науковця, дачі в плавнях – це щось особливе, те, що мало стати драйвером розвитку туризму в Херсоні.

“Не секрет, що туристи бувають в Херсоні лише транзитом на море. Переважна більшість відразу на залізничному вокзалі пересідають в маршрутку, тобто, як кажуть: «навіть чаю не попивши», їдуть далі”, – розповідає Іван Мойсієнко.

На його думку, місцем, що могло бути фішкою Херсона, яке дійсно могло б привабити туристів, є дачні масиви в плавнях навколо обласного центру. В Україні, та й в світі, не багато таких місць, де ти виходиш з власного двору, а в тебе за кілька метрів річка чи озеро – хоч купайся, хоч рибалкою займайся. Поряд власний човен, на якому можна з’їздити в Херсон, в гості, на рибалку.

“Навколо неймовірні краєвиди плавнів, дуже чисте повітря, безліч птахів… Вірніше, таких місць в світі багато, але дозволити жити в них можуть собі лише дуже забезпечені люди. У нас же дач в плавнях так багато (я десь зустрічав цифру, що в плавнях біля Херсона було роздано 100 тисяч дачних ділянок), що вони є доступними для широкого загалу херсонців.

Зрозуміло, що не кожен побудувався, в когось дача вже зруйнувалася, хтось купив сусідню ділянку і має одну дачу на кілька ділянок. Але все одно виходить, що в плавнях у нас кілька десятків тисяч дач. Тобто цілий дачний мегаполіс!” – із захопленням зазначає професор.

Натомість він дуже скептично віднісся до статусу міста Вилкове Ізмаїльського району як “української Венеції” на Дунаї, що відоме на всю країну.

За словами науковця, дачі в плавнях Дніпра в сотні разів більш масштабний проєкт, ніж Вилкове.

“Ось де справжня Венеція. І це дійсно фішка Херсона. Нічого подібного немає ніде в України – ні в Одесі, ні в Миколаєві, ні в Мелітополі, ні в Сімферополі, ні в Маріуполі тощо.

Ділянка Нижнього Дніпра від Каховки до Кінбурнської коси є найбільшою природною ділянкою Дніпра в Україні. З нашою дельтою міг би посперечатися хіба що Великий Луг, але його спіткала сумна доля перетворитися на водосховище”, – вважає Іван Мойсієнко.

Він підкреслює, що й без туризму херсонські дачі були дуже важливим елементом життя містян. Вони забезпечували можливість дуже якісного відпочинку.

“Безперечно, що над тим, що б наші дніпровські дачі запрацювали як туристичний хаб, треба перетворювати їх на дачні готельчики з теплою водою та внутрішнім туалетом. І цей продукт треба голосно рекламувати. Роботи ще дуже багато, але я впевнений, що б ми до цього прийшли б майбутньому.

Прийшли, якби не війна, якби не кляті російські фашисти…”, – резюмує професор.

Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, фото – ілюстративне

Одеса : yug.today