Компанія «РеніЛіс» планує збільшити обсяги переробки вантажів у Ренійському морському порту

«ПП «РеніЛіс» здійснює поставки в експортно-імпортних напрямках перелічених вантажів, що позитивно впливає на показники економічного розвитку Одеського регіону та країни в цілому. У виробничих процесах зайнято близько 100 осіб кваліфікованого персоналу морської галузі. Перевантажувальні процеси передбачають застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій із використанням високоефективного обладнання передових європейських виробників. Дотримання природоохоронних норм при перевантажувальних процесах забезпечить допустимий рівень впливу господарської діяльності на довкілля, умови життя та здоров’я населення міста Рені», – наголошується у відповідному звіті.

Слід нагадати, що ПП «РеніЛіс» є одним із перших та найуспішніших суб’єктів спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Рені», яка була створена на території Ренійського морського порту в 2000 році. Компанія була зареєстрована в Рені у квітні 2004 року. Незважаючи на те, що держава незабаром скасувала для СЕЗ «Рені» передбачені законом податкові, митні та інші пільги (які, власне, і мали залучити вітчизняних та іноземних інвесторів до Ренійського порту), ПП «РеніЛіс» продовжувало розвиватися як приватний портовий оператор.

Наприклад, станом на 2008 рік діяло лише 5 суб’єктів спеціальної економічної зони. На той момент компанія «РеніЛіс» вклала у виробництво 971 тисячу доларів (у цінах того часу), загальна вартість інвестиційного проекту оцінювалася в 3,6 млн доларів. Підприємство почало працювати за двома напрямками – переробка мінеральних добрив та зріджених газів.

До відкриття цього виробництва Ренійський порт працював з мінеральними добривами тільки як з навалювальним (сипучим) вантажем або перевантажував його в мішках. Завдяки інвестору вдалося позбутися застарілої технології. Переробка добрив вийшла на якісно новий рівень: ПП «РеніЛіс» перетворювало навал на біг-беги (пакети вагою 1 т), а мішки – на так звані слінги (згруповані партії мішків).

Зазначимо також, що то був той рідкісний випадок, коли Ренійський порт, який у той період переживав глибоку фінансово-економічну кризу, технологічно випередив свого головного конкурента «в особі» благополучнішого Ізмаїльського порту.

Проте у 2013 році ПП «РеніЛіс» опинилося у критичній ситуації, яка була викликана штучно створеною тарифною конкуренцією між портами Рені та Ізмаїл. Не заглиблюючись у деталі питання, пояснимо, що на той момент Ізмаїльський порт отримав знижку на мінеральні добрива, внаслідок чого доставка цього вантажу до Ізмаїлу виявилася на 9 доларів за тонну дешевшою, ніж доставка до Рені.

«Сьогодні нашій фірмі загрожує повна дестабілізація, – коментувала ситуацію, що склалася в 2013 році, директор компанії «РеніЛіс» Анетта Крашунська. – Справа в тому, що з недавніх пір ставки на транзитні вантажі для Ренійського порту виявилися неконкурентоспроможними порівняно зі ставками для Ізмаїльського порту, а це означає, що вантажі, які раніше йшли на ренійському напрямку, тепер підуть до Ізмаїлу… Йдеться насамперед про мінеральні добрива – це основний вантажопотік для «РеніЛіс». Аналогічні проблеми виникли і з іншими вантажами, які прямують до порту Рені транзитом через Молдову… Хочу зазначити, що ми можемо втратити значний вантажопотік. Наприклад, минулого року (2012 року – Прим. авт.) навалювальним чином ми переробили в порту Рені 146 тисяч тонн вантажів, 25 тисяч тонн генеральних вантажів та 35 тисяч тонн зріджених газів».

Проте, як бачимо, інвестиційний проект «РеніЛіс» не лише пережив важкі часи, а й продовжує розвиватися.

Додамо, що згідно з інформацією сервісу перевірки контрагентів YouControl, засновником ПП «РеніЛіс» є компанія «Марлена груп оф кампаніз ЛТД» (Беліз). Кінцевий бенефіціар бізнесу – Анетта Крашунська (Німеччина). У Рені ПП очолює депутат Ренійської міськради Юрій Пєтку.

Нагадаємо також, що на українській ділянці Дунаю планується або вже ведеться будівництво 12-ти нових перевантажувальних терміналів. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков. За його словами, нові термінали дозволять значно збільшити потужності українських дунайських портів. Зокрема, однією з найбільших інвестиційних ініціатив є проект будівництва в акваторії Ренійського порту нових транспортних потужностей ТОВ «Девелопмент Рені термінал» української компанії «Кернел». Цей термінал планується збудувати до кінця 2023 року.

Андрій ПОТИЛІКО

Фото ілюстративне

Одеса : yug.today