Петиція про заборону військовополоненим РФ телефонних дзвінків набрала необхідні голоси

Автор петиції стверджує, що рідні українських військовополонених не мають жодної інформації про стан їх здоров’я та місце перебування.

Читайте також: Лубінець закликав два міжнародні комітети відвідати місця утримання українських полонених

“Не зважаючи на багатомісячні прохання та вимоги, ми не можемо почути голос наших захисників, аби впевнитися, що вони справді живі. Це щастя мали лише одиниці з нас. Ми пишемо листи своїм чоловікам, синам та братам, але навіть не знаємо – чи доходять вони до них. МКЧХ мовчить про це не менш твердо, ніж це роблять росіяни”, – йдеться у петиції.

Водночас російські військовополонені вже давно написали і зателефонували своїм рідним. І їхні рідні живуть спокійно. Вони знають, що Україна урядовим документом закріпила право російських військовополонених на телефонні розмови, хоча це зовсім не передбачено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими 1949 року, яка гарантує лише листування, зазначається в петиції.

Підписанти впевнені, що “ставлення до полонених ворогів має мати розумні межі. Надаючи їм усе, що вимагають міжнародні угоди, Україна має займати чітку позицію: “Усі блага, які надаються понад вимоги закону – це привілеї. Привілеї треба заслужити”.

Читайте також: У таборі для російських полонених: чи здатні вони до розкаяння?

Підписанти просять призупинити надання російським військовополоненим права на телефонний зв’язок до того часу, поки РФ також не забезпечить можливість українським полоненим регулярно користуватися телефонним зв’язком.

“Подальша можливість у полонених ворогів зв’язатися з рідними має залежати від політики РФ, яка ведеться стосовно наших захисників”, – йдеться у петиції.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі із родичами українських військовополонених та зниклих безвісти звинуватив російську сторону у затримці обмінних процесів.

Фото ілюстративне

ukrinform