Пам’яті спецпризначенця КОРД Віталія Олійника

На цій роботі чоловіку вдавалося приносити користь людям і захищати їх. Зокрема, у лютому 2008 року у Вінниці він врятував життя двом підліткам.

«Тоді там відбувався міжнародний турнір з акробатики «Зорі над Бугом». Змагання проходили у спорткомплексі на березі річки Південний Буг. Віталій охороняв громадський порядок біля спорткомплексу. У той час двоє підлітків, граючись, пішли на кригу річки та провалилися під лід. Олійник відразу кинувся на порятунок дітей і йому це вдалося, хоча сам він при цьому ледь не загинув», – сказали його знайомі ветерани — спецпризначенці.

Із 2014 року чоловік став на захист України – добровольцем брав участь в АТО на сході української держави.

Керівництво цінувало професіоналізм правоохоронця – за сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, рішучість і відвагу чоловік був нагороджений низкою відзнак, серед яких – медаль «10 років сумлінної служби», медаль «15 років сумлінної служби», відзнака «За участь в АТО» та орден «За мужність» 3 ступеню.

Із березня 2022 року він у складі зведеного загону Нацполіції «Сафарі» виконував бойові завдання на передовій, захищаючи територіальну цілісність України. У тому ж місяці йому було достроково присвоєно звання капітана поліції.

Його життя передчасно обірвалося через ракетний обстріл РФ 22 травня 2022 року на Запоріжжі.

Церемонія прощання з Олійником пройшла 29 травня 2022 року у Вінниці.

Указом Президента України Володимира Зеленського №891/2022 від 27 грудня 2022 року капітана поліції було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеню.

Цю нагороду рідним правоохоронця – дружині Аллі та матері Людмилі Павлівні — вручили 11 травня 2023 року у приміщенні ГУНП у Вінницькій області тодішній очільник поліції Вінниччини Іван Іщенко разом із начальником Вінницької ОВА Сергієм Борзовим.

Алла каже, що її коханий багато часу присвячував своїй нелегкій роботі.

За словами побратимів — бійців вінницького КОРДу, Віталій був надійним товаришем і дуже витривалим чоловіком.

«Він мав великий досвід, яким ділився з меншими бійцями. Віталій був професіоналом у стрільбі та силових видах спорту. Займався рукопашним боєм та крав мага. Фактично він виконував завдання снайпера. Був нашим прикриттям. Коли ми йшли з ним на завдання, то розуміли, що наш тил і наші фланги будуть надійно прикриті», – заявили вони.

Багато уваги Віталій приділяв і своїм друзям.

Без найріднішої людини залишилися двоє старших братів правоохоронця.

Дружина поліцейського сказала, що роки їхнього спільного життя були чудовими і що вони були дуже щасливими разом.

«Ми разом пережили навчання в університеті, АТО, його часті виїзди на полігони, службові завдання і разом раділи, коли народились наші діти – донька та син. Він був дуже турботливим батьком і мріяв виховати сина сильним, сміливим, достойним хлопцем. А ми пишались ним та завжди його підтримували у будь-якій ситуації», – зазначила жінка.

Ті, хто знали Олійника, завжди пам’ятатимуть його як справедливу і хоробру людину.

Вічна пам'ять захиснику України!

Фото: Нацполіція, Вінницька облрада

ukrinform