Пам’яті військовослужбовця Сергія Фролова

Ми були щасливе подружжя. Кожного разу, коли ми могли говорити по відеозв’язку, я робила його фото. У мене і зараз багато скрінів наших розмов, де я в куточку, а він на весь екран. У той час на тих напрямках "Старлінки" працювали погано, тож часто говорити ми не могли. Перші місяці на фронті були дуже важкі. Їхню машину із допоміжним військовим реманентом розбомбили. Поки почала надходити допомога, окопувалися мало не руками. Сергій – людина честі. Коли вони відступали, він біг з розчекованою гранатою, щоб не дати себе взяти в полон, якщо орки доженуть. Він розумів, як поводитимуться орки, і казав, що хоча б з собою росіян заберу.

За словами дружини, у день загибелі на позиції мали йти молоді хлопці, але Сергій дуже хотів їх підмінити, беріг молодь. Він був з групою військових, з якими вони товаришували ще в чернігівських лісах. Вони мали йти в парі з другом, але того дня Сергій пішов один. Христина каже, що його друг потім мав серйозні психологічні проблеми через те, що відпустив Сергія.

– О 12:00 2 червня ми з ним ще переписувалися. Він казав, що їм мають привезти обід.

Вони пішли на позиції по обіді. Дійшов, і приліт. Хлопці, які вижили казали, що міна прилетіла в окоп, йому відірвало ноги. Інший молодший, який був на позиції, пробрався до нього, щоб накласти турнікет, і тоді прилетіла друга міна. Це був молоденький хлопець з Сумщини, замполіт, так двоє і загинули. Під час того обстрілу загинули четверо людей і один був трьохсотий.

– Я знав Сергія ще по спортивному клубу «Патріот», у якому ми займалися в Шостці, – розповідає капелан ЗСУ Дмитро Даниленко. – Клуб створив українець, який був у Афганістані, Ігор Привалов. Він просто хотів, щоб спортивні хлопці міста всебічно розвивалися, підтримуючи свою форму і одночасно витісняючи свій адреналін. У нас був парашутний спорт, карате, біг. І одночасно він культивував у нас патріотизм та мужність. Десятеро людей, учасників нашого клубу, у тому числі син інструктора, вже загинули. Практично всі учасники клубу воюють, не пішли тільки ті, кого не взяли через серйозні травми. Сергій був відповідальний, чесний та дуже добрий.

Сергій Фролов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького та медаллю КМДА «Слава. Честь. Держава».

Вічна пам'ять Герою!

Фото з відкритих джерел

ukrinform