Українські розробники створили платформу для пріоритезації в гуманітарному розмінуванні

Зазначається, що у платформу інтегровано інформацію, зокрема, про ґрунти, економічну активність в регіоні, стан обʼєктів соціальної інфраструктури, кількість людей, що мешкають у громадах тощо.

На базі завантажених даних відтестовані алгоритми пріоритезації, враховуючи економічні, соціальні, екологічні та безпекові критерії.

"На основі зібраних даних штучний інтелект може будувати моделі, що дозволяють відповідати на складні питання. Наприклад, якщо ми маємо дві ідентичні ділянки в різних громадах Харківської області, то система для визначення пріоритетності враховуватиме, на якій відстані знаходиться найближчий елеватор для зерна, інфраструктурну мережу тощо", – пояснив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

За його словами, є великий масив даних, і це дає широке поле для застосування ШІ та різноманітних алгоритмів.

Читайте також: На програму розмінування сільгоспземель цьогоріч виділили ₴3 мільярди

"Але головне, що фінальне рішення буде ухвалювати людина", – наголосив він.

Після успішного завершення пілотного проєкту в Харківській області Міністерство економіки ініціювало переговори із Palantir та міжнародними партнерами України про масштабування платформи GRIT на всі області, на території яких велися бойові дії.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні у 2025 році планується провести технічне обстеження територій площею 31 тис. км² на наявність вибухонебезпечних предметів і створити Реєстр територій забруднених або ймовірно забруднених.

На українському ринку працюють 73 оператори протимінної діяльності. Запущений механізм компенсації 100% вартості послуги з розмінування для аграріїв. Вже підписано більше 50 угод для сільгоспземель у чотирьох регіонах. Україна має понад 200 розмінувальних машин, зокрема українського виробництва.

ukrinform