Пам’яті добровольця, бійця тероборони Романа Ткаченка

Пам'яті добровольця, бійця тероборони Романа Ткаченка Хвилина мовчання 04.06.2025 09:00 Укрінформ Понад рік родина і друзі сподівалися побачити безвісти зниклого Романа живим 

31 січня 2024 року друг воїна Петро Тєстов написав у Фейсбуці: "Надійність – це характеристика Романа Ткаченка. Сьогодні йому 40 років". 

Та насправді Роман назавжди залишився 39-річним. Разом із товаришами він загинув у бою під Бахмутом. Як зазначили в Силах Територіальної оборони ЗСУ, "військовослужбовець 241-ї окремої бригади Сил ТрО ЗСУ Роман Ткаченко загинув у березні 2023 року, виконуючи бойове завдання у Донецькій області".

"Рома завжди щирий, усміхнений, відповідальний, приємний хлопець, який обожнював туризм, скелі, гори. Памʼятаю, як зустрічались на туристичних тусовках чи на Мигії, і я щиро дивувалась, як він міг майже щодня пробігати 30 км або проїжджати на велику 120 км. Рома – людина з тонким, влучним, неймовірним почуттям гумору", – згадувала колишня колега Романа Людмила Маслова.

Про загибель Романа стало відомо лише у серпні 2024 року. Весь цей час, 16 місяців, рідні і близькі сподівалися, що вдасться знайти його і хлопців, разом з якими він воював. Хоча і знали, що надії на це майже немає… 

Петро Тєстов розповідає, що Роман завжди з радістю допомагав іншим, надзвичайно відповідально ставився до заходів безпеки у походах. 

"Я не можу вже пригадати, коли Рома з'явився в нашому турклубі, здавалось, що він був там завжди. Річки, моря, гори, ліси. Я завжди радів, коли після анонсу ПВДшки (короткого походу. – ред.) Рома "плюсувався". На нього завжди можна було покластись. Якщо байдаркою керує Рома – можна було не переживати, все буде ок. Якщо Рома "розвідує" маршрут – все ок, можна йти. 

Завжди спокійний. Навіть в таких собі ситуаціях. Ну наприклад, коли ми пливемо зібраними за допомогою скотча байдарками по Чорному морю, в шторм і грозу", – написав Тєстов. 

Він пригадує, що спілкувався з другом напередодні останнього виходу. 

"Перед тим зловісним днем домовлялись, що після бою він мені напише апдейт по потребах. Не написав. А той тепловізор, який я планував йому передати, пішов в його ж батальон, але вже не йому…", – зазначив Тєстов.

Романа Ткаченка поховали у Броварах 4 серпня 2024 року. А в лютому 2025 року родина  отримала його орден «За мужність» ІІІ ступеня, присвоєний посмертно. 

"Ромчик вчинив так, як йому підказала власна совість. Почувши сирену близько п'ятої ранку 24 лютого 22-го, почав збиратися до ТЦК. Берестейський проспект стояв, громадський транспорт не їздив, тому він ті декілька кілометрів прогулявся пішки. Бо був народжений для походів в горах, для сплавів по річках та морях. Збирався жити, ростити доньку, планувати подорожі, вчитися новому. 

Життя вже не повернути. Але пам'ять кожного полеглого та полеглої за Україну має бути гідно вшановано. 

Поряд з Романом Ткаченком там, на трасі Слов'янськ-Бахмут, не склали зброю і загинули за свій дім: 

• Антон Прасоленко 
• Сергій Тур 
• Олександр Євтушин 
• Ахмад Абу Аль-Аіла 
• Володимир Мороков 
• Олег Залозецький 
• Павло Красилюк 

Честь! 

Також ще четверо досі у статусі зниклих безвісти, їх пошук триває з 21 березня 2023 року", – написала дружина Романа Ксенія Жигалова.

Пізніше стало відомо, що тоді ж загинув військовий, журналіст і режисер Ярослав Шапочка.

У чоловіка залишилися батько і мати, молодший брат, дружина і дочка. 

Шана і честь Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Петро Тєстов, Сили тероборони ЗСУ 

ukrinform