Українські порти на Дунаї наростили темпи експорту, але повноцінною заміною морським перевезенням вони стати не можуть

Заступник голови Адміністрації морських портів України Дмитро Барінов в відеоінтерв’ю Медіацентру від Укрінформу розповів, яка наразі ситуація склалася в українських портах на Дунаї. Про це повідомляє інформагенція «Юг.Today».

Згідно з озвученою інформацією, вдалося наростити темпи експорту через три українські порти на Дунаї – Ізмаїльський, Ренійський та Усть-Дунайськ. Так, якщо у березні поточного року ці порти загалом перевантажили тільки 400 тисяч тонн вантажів, то у квітні ця цифра сягнула 800 тисяч, а у травні 1 мільйон 300 тисяч. Також вже можна говорити, що у червні обсяг вантажів через дунайські порти складе близько 1,5 мільйонів тонн.  

Як пояснив Дмитро Барінов, уповноваженими органами були зроблені усі можливі кроки, які дозволяють за короткий проміжок часу наростити темпи експорту.

«Українська сторона зробила великі кроки вперед. Були збудовані і зараз ще будуються так звані «сухі порти». Вантажівки чекають своєї черги, щоб заїхати до порту та розвантажуватися на судна. Водії мають змогу бачити електронну чергу. Більш ефективно зараз ця черга просувається», – зазначив заступник голови АМПУ.

Він також підкреслив, що довгострокове та середньострокове інвестування у дунайські порти дозволить збільшити обсяги експорту. Наприклад, цьому буде сприяти будівництво великих перевантажувальних комплексів. Проте, ніяка альтернатива не здатна у повній мірі компенсувати заблоковані морські порти, які сумарно за 2021 рік переробили 160 мільйонів тон вантажів. Адже ті морські судна, які заходять до українських дунайських портів, йдуть Сулінським каналом, лімітуюча осадка якого складає сім метрів. Це означає, що він призначений лише для невеликих морських суден.

«Що стосується Сулінського каналу, це румунський канал, в ньому є певні правила і Україна прикладає дуже багато зусиль на рівні міністрів, прем’єр-міністрів, нашої Адміністрації, щоб переконати румунських колег збільшити кількість лоцманів, які є критично важливими, для того, щоб більше суден могли потрапити до українських дунайських портів. Ми зараз запровадили такий двотижневий план і надсилаємо цю інформацію до Аміністрації Нижнього Дунаю. Там зазначається, яке судно, який порт, який причал і що для цього судна вже є вантаж. І тоді, коли ці три обставини стикаються, це судно прямує до порту і далі там обробляється», – повідомив Дмитро Барінов.

Варто також зазначити, що наряду із українськими дунайськими портами, активну участь у річкових перевезеннях агропромислової продукції бере і Українське Дунайське пароплавство. Так, велика кількість барж пароплавства комплектується до караванів, які штовхач та буксир тягне до румунського порту Констанца через дунайський канал Чернаводе. А вже у Констанці вантаж з барж перевантажується у морські судна.

Але не дивлячись на те, що з кожним днем ситуація на Дунаї стає більш регульованою, наразі вдається експортувати лише 1/3 частину вантажів від довоєнних темпів експорту. Це враховуючи збільшення перевезень залізницею та автошляхами.

Якщо порівнювати у цифрах, то одне невелике судно на 80 тисяч тонн – це більше чотирьох тисяч вантажівок, підкреслює Дмитро Барінов. Саме тому, наразі також проводиться робота зі збереження потужностей у морських портах України задля того, щоб після припинення бойових дій, якомога швидше повернути їх до повноцінної роботи.

Одеса : yug.today