Як голова Чернівецької ОВА погодив будівництво ліфта в пам’ятці архітектури австрійських часів без жодного погодження Мінкульту?!

Восени 2024 року взялися облаштовувати зовнішній ліфт до приміщення Чернівецької ОВА. Почали роботи без одного дозволу від Міністерства культури. Тому роботи призупинені. Тепер відповідальному за встановлення ліфта може загрожувати кримінальна відповідальність, а конструкцію можуть демонтувати. Про це розповідає Суспільне, передає https://west.in.ua

Приміщення Чернівецької ОВА є у переліку памʼяток архітектури національного значення як Палац юстиції, 1906 року. Будівля перебуває у межах зони охорони памʼятки національного значення та у межах історичного ареалу міста Чернівці та буферної зони обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — “Резиденції митрополитів Буковини та Далмації”.

А якщо немає дозволів Міністерства та Державної інспекції архітектури та містобудування України (клас наслідків — СС3), замовника можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

У відповідях на листи ОВА, громадських організацій, Кабінету Міністрів України у Міністерстві пропонували, що одним з варіантів забезпечення права людей з інвалідністю на доступне середовище, зокрема до приміщень будівлі Чернівецької ОДА, могли б бути наявні на ринку України технічні засоби на кшталт електричних, зокрема мобільних сходових підйомників, йдеться у відповіді Міністерства на запит Суспільного.

Також у Міністерстві зазначають, що питання щодо ліфта у Чернівецькій ОВА розглядали на засіданні Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини 29 січня. Там визначили, що необхідно додатково опрацювати або надати за наявності:

• попередні роботи;
• завдання на проєктування;
• “Реставраційне завдання..” щодо проєктування, та зокрема, зміни памʼятки;
• історико-архітектурну довідку;
• натурні історико-архітектурні дослідження та пропозиції щодо можливих варіантів влаштування ліфтової шахти.

У висновку йшлося, що, крім вже згаданих зауважень Міністерства, проєктна документація не відповідає вимогам законодавства у сфері охорони культурної спадщини та містобудівного законодавства, а також вимогам Державних будівельних норм, а саме відсутні/не подано розділи науково-проєктної документації:

• попередні роботи;
• до вихідних даних не надано “Завдання на проєктування” та “Реставраційне завдання”;
• натурні архітектурні дослідження;
• варіанти архітектурного рішення влаштування підйомника.

Також у висновку йшлося, що охоронний договір оформлений не відповідно до вимог законодавства, зокрема, відсутнє погодження Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Також, що паспорт на памʼятку виконано за вимогами застарілих норм памʼяткоохоронного законодавства, — не визначено предмет охорони, територію памʼятки та її зони охорони.