Пам’яті військового медика Андрія Місяця

Пам’яті військового медика Андрія Місяця Пам’яті військового медика Андрія Місяця Хвилина мовчання 15.03.2025 09:00 Укрінформ Рятував побратимів з 2015 року

Андрій народився у 1977 році в селі Крогулець на Тернопільщині. Закінчив Тернопільський медуніверситет за спеціальністю «Хірургія» і продовжив працювати в цій галузі.

Сестра воїна Руслана згадує, що змалечку у сім'ї дітям прищеплювали любов до Батьківщини. «Вічна слава й вдячність нашому дідові, який патріотично виховував нас. А «Ой, лузі, червона калина» ми всі з ним співали мало не щовечора, а щонеділі одягали вишиванки. Бабуся й мати вишивали, тож кожного літа ми мали по новій вишиванці», – каже жінка.

pamjati vijskovogo medika andrija misjacja 518dbb4

Коли розпочалась Революція Гідності, Андрій став її активним учасником. Згодом, під час третьої хвилі мобілізації, пішов служити в АТО. Чоловік пройшов підготовчі курси на полігоні, де працював черговим лікарем та інструктором з військово-медичної підготовки.

З початку АТО Андрій служив у складі медроти 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Пройшов гарячі точки – Станиця Луганська, Щастя та Дебальцеве.

За свою відданість Україні був відзначений орденом «За мужність», медалями «Учасник АТО», «За жертовність і любов до України», «Знання, серце, душу – людям», а також нагрудним знаком «Дебальцеве-2015».

Сестра Андрія підтримувала його та завжди чекала звісточки, що усе гаразд.

«Ми дякували Богу в ті моменти, коли від телефонував, аби сказати, що все добре. Коли він ненадовго повертався додому, не було й мови про те, аби він все покинув та залишився з нами. Ми знали, що він потрібен там», – згадує Руслана.

pamjati vijskovogo medika andrija misjacja 60a71aa

Однак на другий день повномасштабного вторгнення родину сколихнула гірка звістка. Виїзд в наближену до прикордоння Охтирку 26 лютого 2022 року став останнім для Андрія. Рідні кажуть, що Андрій не загинув, а залишився навічно жити в їхніх серцях.

pamjati vijskovogo medika andrija misjacja dbeb6e6

"Андрій Васильович користувався заслуженим авторитетом та повагою серед колег, був людиною доброзичливою та щирою, кваліфікованим фахівцем та хорошим другом. Саме таким він залишиться у спогадах тих, хто знав його та працював поруч із ним. Він віддав життя за Україн, рятуючи життя ближнього… Справжній Герой, який мужньо захищав нашу Батьківщину", – написали колеги по Гусятинській лікарні.

У військового медика залишилась сестра, мама та рідні.

Вдячність Герою!

Фото: Суспільне.Тернопіль, з відкритих джерел

ukrinform

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *